Тимчасовий захист українців в Європейському Союзі (ЄС) діє до березня 2026 року, але його продовження після “перемир’я” залежатиме від рішення кожної країни окремо.  

Про це пише RFI.На тлі переговорів щодо можливого припинення бойових дій у російсько-українській війні, в Європейському Союзі активізувалася дискусія щодо майбутнього українців, які перебувають під тимчасовим захистом.

Наразі в межах цієї програми в ЄС проживає близько 4,5 мільйона громадян України, і хоча захист офіційно продовжено до березня 2026 року, Брюссель готує кілька сценаріїв на випадок досягнення перемир’я. Речник Єврокомісії з питань внутрішніх справ Маркус Ламмерт заявив, що потрібне спільне рішення, яке збалансує вплив на країни-члени ЄС.

Зараз ключовим є створення правової передбачуваності і для українців, і для приймаючих країн. Продовження дії Директиви до 2026 року – крок у цьому напрямку, але в разі зміни безпекової ситуації рішення можуть переглянути раніше. За словами виданнями вже є декілька напрацювань, які планують окремі країни, а саме:

• Чехія;

Чехія пропонує новий п’ятирічний дозвіл на проживання для тих, хто інтегрувався в суспільство: має роботу, дітей у школі, і проживає в країні щонайменше два роки. Проте чинний тимчасовий захист припиниться наступного дня після завершення війни.

• Польща;

Польща готує національний трирічний статус “CUKR” для українців, які вже рік мають PESEL UKR. Але процес розгляду цього питання затягується.

• Німеччина;

У Німеччині вже є розроблені сценарії, але остаточні кроки залежать від нового уряду. Ймовірно, Берлін діятиме згідно з узгодженим європейським підходом.

Доктор економічних наук Андрій Гайдуцький прогнозує, що у разі перемир’я політика щодо тимчасового захисту перейде від рівня ЄС до національного. Кожна країна буде самостійно ухвалювати рішення: Північна Європа, ймовірно, збереже захист, а інші будуть стимулювати інтеграцію лише для економічно активних громадян.

Також експерт зазначає, що українці, які вже інтегрувалися, залишаться на загальних підставах із більшим залученням роботодавців і місцевих громад до легалізації їхнього перебування. Жінки з Польщі, Румунії та Німеччини розповіли наразі ЗМІ про складності з легалізацією та інтеграцією. Одні шукають нові можливості легалізації, інші сподіваються на гуманітарні винятки для мам із дітьми або пенсіонерів.