Що таке фінансові установи та які послуги вони надають
0:00, 17 Листопада 2006
“У мене з`явилися вільні кошти, але куди краще їх вкласти?”, “Я постійно відкладаю на чорний день, але ніяк не можу заощадити потрібну суму”, “Мені терміново необхідно придбати авто (або житло), але де одразу взяти стільки грошей?” — напевно, багатьом із вас доводилося вирішувати подібні питання.
Насправді існує безліч механізмів, які, хоч і не завжди творять фінансові дива, проте при правильному підході розв`язують чимало проблем. На сьогодні багато банків, кредитних установ, фондів та компаній, використовуючи кошти своїх клієнтів, не тільки заробляють самі, але і допоможуть у цьому вам.
Усім зрозуміло: там, де великі гроші, великий ризик. Ніхто не довірить першому ліпшому свої капітали, доки не переконається, що зможе їх повернути. Саме тому підприємства, що оперують коштами інших осіб, виділено в окрему групу. Це так звані фінансові установи. До них у законодавства особливі вимоги щодо статусу, порядку утворення, управління та роботи. Тільки щоб отримати право проводити діяльність, вони мають бути занесені до Державного реєстру фінансових установ і отримати Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи. Причому у більшості з них має бути ще й ліцензія (зокрема, ліцензують банківську, страхову діяльність, надання послуг накопичувального пенсійного забезпечення, кредитів за рахунок залучених коштів та деяких інших послуг). У своїй діяльності вони керуються Законом України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12.07.01 р. № 2664-ІІІ (далі —Закон № 2664) та наказами Держфінпослуг.
Послуги таких установ називають фінансовими, адже переважно вони пов`язані з використанням фінансових активів (грошових коштів, їх еквівалентів, цінних паперів, боргових зобов`язань і т. п. ). Але операції із будь-якими із них не завжди є фінпослугою. Остання обов`язково має свого споживача (тобто проводиться в інтересах третьої особи, за дорученням якої вона вчиняється). Наприклад, якщо купують цінні папери або вносять готівкові кошти до каси постачальника — це ще не фінпослуга. А от придбання цінних паперів за договором комісії або переказ коштів за дорученням своїх клієнтів — інша справа.
Зокрема, до фінпослуг належать:
— випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків, їх обслуговування, кліринг та інші форми забезпечення розрахунків;
— довірче управління фінансовими активами;
— діяльність з обміну валют;
— залучення фінансових активів із зобов`язанням їх повернути;
— фінансовий лізинг;
— надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;
— надання гарантій та поручительств;
— переказ грошей;
— послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення;
— торгівля цінними паперами;
— факторинг.
Окрім фінустанов, згідно зі ст. 5 Закону № 2664 деякі з цих послуг можуть надавати:
— фізособи-СПД, якщо це прямо передбачено законом (наприклад, згідно зі ст. 1079 Цивільного кодексу України вони можуть надавати послуги факторингу);
— юрособи без статусу фінустанови, якщо така можливість закріплена законами та нормативно-правовими актами державних органів, що регулюють діяльність фінустанов. Зокрема, звичайні підприємства нерідко користуються таким дозволом, укладаючи договори процентної позики, поруки, уступки права вимоги тощо.
Безумовно, найбільші та найактивніші фінустанови — це банки. До них ми ще повернемось, але з початку з`ясуємо, хто ще надає фінансові послуги (звичайно, охопити всі види таких суб`єктів та напрямки їх діяльності в одній публікації нереально, тож ми розглянемо найбільш характерні з них).
Кредитна спілка. Це неприбуткова фінустанова, діяльність якої спрямована на обслуговування фінансових потреб своїх членів за рахунок об`єднання їх грошових внесків. Головне її призначення — надати можливість членам спілки швидко отримувати кредити на зручних для них умовах.
До спілки завжди входить чимало людей, більшість яких (за законом — не менше 50 осіб) мають хоча б одну спільну ознаку (місце роботи, навчання, належать до однієї профспілки, проживають в одному населеному пункті, селі, селищі, місті тощо). В Україні можуть діяти кредитні спілки, створені на базі колективів профспілкових, громадських, релігійних організацій, трудових колективів, територіальних громад тощо.
Вступаючи до кредитної спілки, необхідно сплатити вступні та обов`язкові пайові внески, передбачені статутом. Вони — основа її капіталу. Залучені таким чином кошти пускають в оборот — переважно надають кредити, а проценти за користування ними стають ще одним джерелом поповнення коштів спілки.
Плюс кредитна спілка може виступати поручителем виконання зобов`язань свого члена перед третіми особами, розміщувати тимчасово вільні кошти на депозитних рахунках в банках або вкладати їх у цінні папери, надавати кредити іншим кредитним спілкам, проводити благодійну діяльність за рахунок спеціально створених для цього фондів. За вашим дорученням тут навіть можна оплачувати вартість товарів, робіт, послуг в рамках виданого кредиту.
Важливо, що користуватися послугами кредитної спілки мають змогу тільки її члени, а також фермерські господарства та приватні підприємства (якщо вони знаходяться у їх власності). Словом, члени спілки виступають одночасно її власниками і споживачами послуг, які вона надає. Це вирізняє спілку серед інших фінустанов, де засновники — група осіб (або одна особа), які об`єднали свій капітал з метою отримання прибутку в процесі господарської діяльності, але самі можуть і не користуватися послугами створеної ними компанії.
Ломбард. Виключним видом його діяльності є кредитування фізосіб під заставу на певний строк під процент та надання супутніх послуг (оцінка предметів застави, зберігання цінностей, реалізація заставного майна з аукціонів, скуповування дорогоцінних металів та каміння тощо).
Отже, якщо терміново потрібні кошти — є сенс звертатися сюди. Під час оформлення кредиту з вами укладають договір застави, за яким заставодержатель (тобто ломбард) у випадку неповернення вами грошей у встановлений строк має право реалізувати заставлене майно і тим самим компенсувати недоотриману від вас суму або, залежно від умов договору, залишити річ у своїй власності.
Як предмет застави приймають вироби із золота, срібла, діаманти, побутову техніку, мобільні телефони, антикварні речі і т. п. При цьому сума кредиту, як правило, менша реальної вартості заставленої речі і залежить від його ліквідності (зазвичай ломбарди беруть речі, на які є попит і котрі можна швидко перетворити на гроші). Тут же проводять експертизу ваших речей та оцінюють їх.
Лізингова компанія. Якщо конче необхідно мати автомобіль або дороге обладнання, але ви не в змозі придбати його прямо зараз, спробуйте звернутися до цієї компанії і отримати його на умовах оперативного чи фінансового лізингу.
Лізинг поєднує в собі відносини купівлі-продажу, найму та кредитування. Лізингова компанія передає вам у строкове користування потрібний об`єкт, а ви перераховуєте їй лізингові платежі протягом усього строку дії договору. Вона самостійно купує майно для майбутніх лізингових операцій (прямий лізинг) або придбаває його спеціально для вас, так би мовити, за вашим замовленням (непрямий лізинг). У такому випадку продавця обиратиме компанія або ви самі. По закінченні договору лізингу об`єкт може перейти у вашу власність або повертається лізингодавцеві (це залежить від умов договору).
Важливо, що у лізинг надають лише речі, які відносяться до основних фондів, наприклад, будинки машини, устаткування, меблі та інші речі тривалого використання.
Страхова компанія. Основна її функція — захист майнових інтересів фізичних та юридичних осіб й усунення несприятливих наслідків від настання певних подій — страхових випадків (хвороб, стихійних лих, банкрутств банків, злочинів, нещасних випадків і т. п.). Страхуючи що-небудь, ви укладаєте з компанією договір, за яким маєте сплачувати страхові платежі, а у разі настання страхового випадку одержите від неї обумовлену суму, яка певним чином компенсує ваші збитки.
Як правило, важко передбачити аварії, землетруси, невдачі у бізнесі і т. п., як і підрахувати заздалегідь розмір збитків, які вони завдають. Виходить, страхування пов`язане з певним ризиком: ви сплачуєте страхові платежі, а страховий випадок може ніколи й не настати. Але якщо це все ж таки трапиться — отримаєте страхову виплату, яка поліпшить ваше матеріальне становище і може набагато перевищити суму, сплачену вами за договором.
Страхування буває:
— добровільним (наприклад, страхування вантажів, інвестицій, страхування від вогняних ризиків і ризиків стихійних явищ);
— обов`язковим (страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; страхування цивільної відповідальності громадян, що мають у законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути нею заподіяна; особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов`язків тощо).
Також страхування розділяють на:
— особисте (страхування життя, здоров`я, працездатності та пенсійне забезпечення);
— майнове (страхування майна, кредитів, виданих гарантій, інвестиційних ризиків тощо);
— страхування відповідальності (на випадок шкоди, яку ви можете завдати іншій особі і мусите відшкодувати, наприклад — страхування відповідальності власників транспортних засобів).
Довірче товариство. Це фінустанова, яка здійснює представницьку діяльність з управління майном. Для цього власники майна (довірителі), які можуть бути як фізичними, так і юридичними особами, передають довірчому товариству свої повноваження володіння, користування і розпорядження майном відповідно до умов укладеного між ними договору довірчого управління, хоча саме право власності залишається у довірителя.
Від імені товариства операції проводять його учасники — довірені особи. Вони виконують доручення власника з управління майном, представляють його інтереси, укладають угоди з довіреним їм майном, забезпечують зберігання його та документів, що підтверджують право власності на нього. За надання послуг довірче товариство отримує плату згідно з договором.
Право на прибутки від операцій з майном належить довірителю, або він може передати його іншій особі.
Недержавні пенсійні фонди. Якщо вас не задовольняє сьогоднішній рівень державних пенсій, ви маєте альтернативу — систему недержавного пенсійного забезпечення. Вона дозволяє отримати в майбутньому додаткову пенсію, розмір якої прямо залежатиме від вашого бажання та фінансових можливостей. Таке страхування абсолютно добровільне і не позбавляє вас права на державну пенсію.
Працює це так. Ви укладаєте з недержавним пенсійним фондом пенсійний контракт. Обираючи прийнятні умови, ви визначаєте розмір пенсійних внесків, які вам по кишені, та сплачуєте їх протягом установленого часу. Причому робити це можете ви самі інша особа на вашу користь (наприклад, родичі або навіть роботодавець).
Отримані таким чином кошти фонд інвестує туди, де вони принесуть великі прибутки. Таким чином, накопичується сума, з якої ви будете отримувати недержавну пенсію.
Також збільшити розмір своєї пенсії можна, уклавши договори про відкриття депозитних пенсійних рахунків у банках чи договори страхування довічної пенсії, ризику настання інвалідності або смерті зі страховою компанією.
Інвестиційні фонди та інвестиційні компанії. Мета їх діяльності — залучення від інших осіб тимчасово вільних коштів з подальшим інвестуванням їх в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, що дає прибуток. Залучення коштів відбувається шляхом випуску цими фінустановами інвестиційних сертифікатів. Придбавши такий сертифікат, ви стаєте їх учасником і отримуєте право на дивіденди. Таке інвестування називають спільним.
Для отримання прибутку інвестфонд вкладає кошти переважно в цінні папери інших емітентів. На відміну від нього поле діяльності інвесткомпанії ширше. Вона — торговець цінними паперами, який займається спільним інвестуванням але, крім того, може здійснювати й інші операції, наприклад, торгувати цінними паперами на умовах комісії, надавати послуги з їх розміщення серед інвесторів, консультувати з питань інвестування, розробляти інвестиційні проекти за замовленням клієнтів тощо.
Це комерційні підприємства, які функціонують з метою отримання прибутку, надаючи на платній основі фінансові та пов`язані з ними послуги своїм клієнтам.
Особливий статус банків обумовлений важливою роллю, яку вони відіграють у забезпеченні функціонування грошово-кредитної системи держави, високим рівнем ризику фінансових втрат, пов`язаним із їх діяльністю, потребою гарантувати стабільність їх роботи та захист інтересів споживачів банківських послуг. Саме тому лише ті юридичні особи, які зареєстровані в Національному банку України (далі —НБУ) та мають ліцензію на проведення банківської діяльності, вправі приймати вклади (депозити) від юридичних і фізичних осіб, відкривати та обслуговувати поточні рахунки своїх клієнтів, розміщувати (вкладати, позичати або в інший спосіб використовувати у своїй діяльності) залучені кошти від свого імені, на власних умовах і на власний ризик. Це — виключно банківські операції. Інші юридичні особи можуть здійснювати деякі з них, якщо у них є ліцензія НБУ на здійснення окремих банківських операцій.
Банкам заборонено працювати у сфері матеріального виробництва, торгівлі (окрім реалізації пам`ятних, ювілейних і інвестиційних монет) та страхування, однак можна виконувати функції страхового посередника. Але, незважаючи на це, для них залишилося надзвичайно велике поле діяльності. Умовно розділимо його на три напрямки.
Перший — залучення вільних фінансових активів. Річ у тім, що банківська діяльність потребує величезної кількості коштів. Саме тому банк надає можливість своїм потенційним (або існуючим) клієнтам розмістити у себе кошти, в результаті чого він отримує нові ресурси, які зможе використовувати для проведення своїх операцій, а клієнти — додатковий доход у вигляді процентів. Такі операції називають пасивними, оскільки банк лише пропонує свої послуги на визначених ним умовах, а ви вирішуєте, довіряти йому чи ні.
Другий — використання банком власних та залучених ресурсів (активні операції). Більшість із них він спрямовує на те, щоб забезпечити своїм клієнтам можливість отримати необхідну суму коштів (кредитування, лізинг, інвестування тощо). Тут уже банк довіряє вам. Ці операції завжди пов`язані з ризиком втратити кошти, тому банк ретельно перевіряє надійність клієнта та, як правило, вимагає від нього додаткових гарантій (порука, застава майна тощо).
Третій — посередницька діяльність та інші послуги банку (проведення розрахунків, операцій на умовах комісії та за дорученням клієнтів, інкасування, зберігання цінностей, юридичні, консультаційні, інформаційні послуги і т. п.).
Таким чином, банк виконує роль своєрідного фінансового буфера між тими, у кого є вільні кошти і бажання їх примножити, та тими, хто їх потребує. Як бачите, банк задовольняє обидві сторони, заробляючи на різниці між доходами, які він отримує від проведення активних, посередницьких та інших операцій, та видатками за пасивними операціями.
Банки в Україні можуть функціонувати як універсальні (надавати весь або майже весь спектр банківських послуг) або як спеціалізовані (ощадні, інвестиційні, іпотечні, розрахункові або клірингові).
Щоб краще розібратися, розіб`ємо банківські операції на групи.
Операції по залученню грошових ресурсів. Це відкриття таких рахунків, як:
— депозитний, призначений для зберігання коштів на визначений строк;
— поточний, на якому можна не тільки тримати гроші, а й проводити безготівкові розрахунки, вносити та знімати готівку тощо;
— металевий — для обліку операцій з банківськими металами;
— картковий. Він наче електронний гаманець. За допомогою пластикових карток, які ви завжди можете носити з собою, з нього можна знімати готівку у будь-якому банкоматі або розраховуватися за товари прямо у магазині.
На залишок коштів, що лежать на рахунку, банк нараховує проценти.
Розрахунково-касове обслуговування клієнтів. Такі послуги передбачають обслуговування поточних рахунків клієнтів, зарахування банком безготівкових коштів, що надходять клієнту від його контрагентів, перерахування коштів за його дорученням, приймання та видачу готівки тощо.
Для зручності клієнтів банки пропонують системи віддаленого керування рахунками (такі як, “Клієнт-банк”, “Телефон-банк” “Інтернет-банкінг” і т. п.), які дозволяють отримувати інформацію про стан розрахунків та розпоряджатися грошовими коштами, не відвідуючи банк.
Тут навіть можна обійтися без відкриття поточного рахунка. Вам можуть запропонувати переказати гроші, наприклад, за допомогою системи Western Unіon або іншої.
Операції з дорожніми чеками. Вони — один з найбільш зручних та безпечних способів перевезення чи просто зберігання грошей. Придбавши дорожній чек, ви зможете отримати за ним готівку навіть у банку іншої країни. Їх також приймають для оплати товарів та послуг у готелях, магазинах, ресторанах, сервісних центрах України і багатьох країн світу.
Кредитування. У разі потреби банк може надати вам необхідну суму на визначений строк, яку ви маєте повернути, сплативши проценти. Умови надання кредиту у кожного банку свої. Напрямок використання коштів погоджується під час укладання кредитного договору.
Банки розрізняють строкові кредити (короткострокові або довгострокові) та кредитування в межах кредитної лінії (ви отримуєте кошти частинами у разі їх потреби, поки не буде вичерпано ліміти кредитної лінії).
До особливих видів кредитування відносять також:
— овердрафт — кредитування рахунка, за яким банк може продовжувати перераховувати кошти за вашим дорученням у межах заздалегідь погодженої суми, навіть якщо на рахунку вже немає залишку. Кредит погашається зарахуванням на кредитований рахунок коштів, що надходять від ваших контрагентів. Таким чином банки навіть кредитують карткові рахунки;
— факторинг — фінансування під відступлення дебіторської заборгованості, яке дає можливість отримати кошти від банку замість того, щоб чекати, поки контрагент з вами розрахується;
— авалювання векселів — банк бере на себе зобов`язання сплатити за векселем, якщо зобов`язана за векселем особа не зробить цього у визначений строк.
Лізинг. Суть цієї фінпослуги ми вже розглядали (див. підрозділ “Лізингова компанія”).
Документарні операції— послуги із забезпечення платежів, до яких належать:
— банківська гарантія — за плату банк гарантує кредитору виконання вами зобов`язань. Якщо ви цього не зробите — банк сплачує кредитору заздалегідь визначену суму, після чого, якщо інше не передбачено договором, отримує право на зворотну вимогу до вас;
— інкасо — банк зобов`язується за дорученням клієнта провести операції з документами (наприклад, передати їх вказаній вами особі) при настанні певних умов (здійснення покупцем платежу на користь продавця і т. п.);
— акредитив — банк, що відкрив акредитив за дорученням клієнта або від свого імені, виплачує гроші іншій особі (бенефіціару) після надання нею документів, які відповідають умовам акредитива (підтверджують поставку товару, надання послуги тощо). Банк може доручити цей платіж іншому банку;
— порука — банк (поручитель) бере на себе зобов`язання відповідати перед вашим кредитором за виконання вами зобов`язань у повному обсязі або частково.
Операції з цінними паперами. Банки — повноправні учасники ринку цінних паперів, на якому можуть виступати як емітент, інвестор або посередник. Зокрема, вони проводять (надають):
— операції емісії (випускають в обіг власні цінні папери);
— купівлю-продаж цінних паперів за власний рахунок або за дорученням клієнтів (брокерські послуги);
— послуги з обслуговування обігу цінних паперів (збереження цінних паперів, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах та їх обслуговування, облік нарахованих і виплачених прибутків, облік переходу права власності на цінні папери, надання інформаційно-консультаційних послуг тощо);
— допомогу клієнтам в організації і проведенні емісії їх цінних паперів;
— експертизу цінних паперів та багато іншого.
Операції з банківськими металами (золото, срібло, платина, метали платинової групи, їх зливки та монети з них). Банки викуповують їх у клієнтів та продають, звісно, за вищою ціною. Сюди також можна віднести ведення ними металевих рахунків та депозитарні операції з банківськими металами.
Операції з іноземною валютою. До таких належать придбання та продаж іноземної валюти, конверсійні операції, розміщення валюти на рахунках та вкладах, проведення платежів за дорученнями клієнтів тощо.
Обслуговування пенсійних та соціальних програм. Банки можуть надавати послуги з виплати державних пенсій та допомоги, які охоплюють відкриття та обслуговування пенсійного рахунка, відкриття карткових пенсійних рахунків, нарахування відсотків на залишок на рахунку, можливість поповнення рахунка з інших джерел тощо.
Інші послуги банків. Тут виділяємо:
— юридичні консультації клієнтам у сфері банківської, інвестиційної, зовнішньоекономічної діяльності, підготовка юридичних документів на замовлення клієнтів;
— перевезення коштів (інкасація грошової виручки, перевезення спеціальних вантажів, зокрема ювелірних виробів, дорогоцінних металів і т. п.);
— оренда індивідуальних банківських сейфів. Завдяки цьому ви будете спокійні за особливо цінні для вас речі (коштовності, фамільні реліквії, цінні папери).
Звичайно, охопити всі операції банків в одній публікації абсолютно неможливо.
“Все про бухгалтерський облік”