Старший спеціаліст-криміналіст Миргородського райвідділу поліції Сергій Гришко разом із колегами з Полтавщини проводив слідчі дії на території Київської області. Зібрана доказова база допомогла встановити російських злочинців, яких притягуватимуть  до кримінальної відповідальності.

Професіоналу з багаторічним досвідом роботи після слідчих дій в деокупованих Ірпені та Бучі важко абстрагуватися від побаченого:

«Не можна повірити, що це трапилося з нашою країною у  XXI столітті! Руїни, згорілі транспортні засоби, знищені повністю будинки, люди, які втратили своїх  рідних, близьких, сусідів, смуток в їхніх очах, безпорадність… –  важко на це дивитися».

Найважчі емоції  поліцейському довелося пережити під час проведення ексгумації десятків тіл жителів населених пунктів Бучанського району з кульовими та осколковими пораненнями:

«Оскільки на той момент через артобстріли важко було з похованням – тіла загиблих ховали фактично там, де вони  знаходилися: у парку, на стадіоні, біля будинків. За інформацією місцевих жителів ми ці поховання знаходили, підіймали тіла й доставляли в морг».

Сергій Гришко, маючи бойовий досвід роботи з 2014 року на Донеччині, не вагаючись, погодився на відрядження до звільнених пунктів Київщини для надання допомоги у зборі доказів воєнних злочинів.

Зі слів підполковника поліції, кожна робоча група здійснювала огляди пошкоджених унаслідок артилерійських та авіаційних обстрілів будівель та споруд, місць проживання та дислокації російських військових:

«Основним завданням також була ідентифікація російських військових та найманців «днр/лнр» за слідовою інформацією пальців рук. Так, наша команда виявила відбитки, залишені загарбниками в одній з квартир міста Ірпінь, завдяки яким надалі вдалося встановити їхні особи. Ми також вилучали ДНК-сліди – з одягу, посуду, пляшок з-під елітного алкоголю, георгіївських стрічок, шевронів, сухпайків тощо. Вони були внесені до бази даних. Вилучали тільки придатні сліди».

Над документуванням воєнних злочинів на звільнених від окупантів територіях команда з 8 криміналістів Полтавщини працювала майже два місяці  у складі двох пересувних криміналістичних лабораторій:

«Це була командна робота – всі працювали як єдине ціле. Кожен знав що і як робити».

Була можливість ротації, однак Сергій і його колеги одноголосно вирішили продовжити роботу, щоб максимально використати час для наповнення банку доказів, до повернення у звільнені населені пункти місцевих жителів та  відновлення ураженої інфраструктури. А також, щоб не витрачати сили та ресурси на навчання нових фахівців, які не знають місцевості та специфіки роботи на деокупованих територіях.

Поліцейський акцентував на відмінностях в тактиці проведення слідчих та криміналістичних дій в населених пунктах, що були під російською експансією, та процесуальними діями у безпечних регіонах України. Вони пов’язані з великою кількістю уражених об’єктів, масштабами території, що підлягає обстеженню, та наявністю реальної загрози у будь-який момент натрапити на вибухонебезпечну пастку, залишену ворогом.

Сергій Гришко розповів, як у Бучанському районі їхня група виявила приховану міну, на якій вони ледь не підірвалися.  Боєприпас був прихований неподалік від розгромленої танкової позиції росіян.

«Здалеку видно було, що стоїть ящик. Дроном перевірили: на землі нібито нічого не було… Виявили в ящику документацію військової частини з мокрими печатками, з прізвищами військових, командирів… Повертаючись назад, обрали інший шлях – пішли по колії танка. Менше ніж за пів метра боковим зором побачив частину протитанкової міни, з якої дощем змило маскування. Ми зупинилися, витримали паузу, обдивилися і виявили ще дві…», – розповів поліцейський.

Спеціалісти-вибухотехніки їх знешкодили. Цього ж дня, на іншому боці села, підірвався автомобіль з ремонту електромереж.

З-поміж чималої кількості воєнних злочинів, які  документував Сергій Гришко з колегами, було вбивство жителя Ірпеня – Сергія Кряжа, героя, який у квітні 2022 року самотужки захищав від ворога котеджне містечко. 26-річний чоловік коктейлями молотова спалив броньовану машину десанту! Один із таких моментів, зафільмований його дівчиною, потрапив в інтернет та набув широкого поширення.

За вщент згорілу російську техніку на сміливця  росіяни відкрили справжнє полювання. Сергій продовжував боротися до останнього подиху. Місцеві жителі  поховали героя посеред двору будинку, в якому його застрелили окупанти.

«Проти нього застосовували автоматичну зброю. Ми виявили велику кількість  відстріляних гільз, проти нього працював також снайпер. Загиблого в результаті розстріляли з  підствольного гранатомета»,  –  розповів Сергій, який разом з колегами проводив ексгумацію тіла вбитого.

Сергій Гришко не вважає себе героям:

«Ми не герої. Герої – хлопці та дівчата, які знаходяться на передовій, поранені, які в лікарнях та госпіталях, люди, які залишилися на тимчасово окупованих територіях і продовжують відстоювати національні цінності. А ми виконуємо свою роботу. Сподіваюсь, що завдяки зусиллям криміналістів, всі воєнні злочинці будуть покарані».