Україна знову опинилася в центрі міжнародного скандалу. У Верховній Раді пропонують штрафувати громадян від 17 тис. до 51 тис. гривень за використання ЛГБТ-символіки та визнання гомосексуальних відносин одним із варіантів норми. Про це йдеться у законопроєкті №6327, передають Українськi Новини.

Законотворці пропонують передбачити покарання за пропаганду педофілії, гомосексуалізму та трансгендеризму. Європейська спільнота досить негативно реагує на гомофобні настрої в українському суспільстві, адже лише 14% українців, як показують опитування, готові сприймати права людей іншої
сексуальної орієнтації.

Європа налаштована зовсім по-іншому. Там позитивно ставляться до ЛГБТ від 60 до 84% залежно від країни, де проводилися опитування. Але будемо відвертими: у Євросоюзі зміни у свідомості людей відбувалися поступово.

Ще кілька десятків років тому в країнах західної демократії діяли закони, що передбачали кримінальну відповідальність за гомосексуальний зв’язок. Такий стан речей часто призводив до трагічних наслідків. Однією з найбільш відомих трагедій, спричинених гомофобією, є історія британського математика Алана Тюрінга, яку показали у фільмі «Гра в емітацію».

Тюрінга ще називають батьком сучасної інформатики. Саме завдяки йому під час Другої світової війни вдалося зламати код «Енігми» – німецької шифрувальної машини, яку вважали недоступною для дешифрування. Згідно з історичною літературою, що лише зараз виходить після багаторічного засекречення подробиць, ця робота Тюрінга допомогла союзникам виграти деякі військові кампанії та зберегти тисячі людських життів. Але заслуги та визнання не допомогли вченому, який мав нетрадиційну сексуальну орієнтацію. Після війни він був засуджений за гомосексуальність на хімічну стерилізацію. Закінчив життя самогубством.

Пройшли десятиліття боротьби ЛГБТ-спільноти за свої права, і тепер у сучасній Великобританії та Західній Європі подібне покарання важко собі навіть уявити. Причому не лише на рівні законодавчому, але й у суспільному сприйнятті.

А як в Україні?

За радянських часів передбачалося кримінальне покарання за гомосексуальні зв’язки. Карали тюрмою та примусовим лікуванням. Зрозуміло, що будь-яка чоловіча або жіноча нетрадиційна орієнтація категорично засуджувалися суспільством. Ця кримінальна стаття вже скасована. Однак суспільна думка мало змінилася. Бо лише 14% українців готові сприймати права ЛГБТ-спільноти. Прайд-паради, які давно є звичним явищем на Заході, в Україні перетворюються на протистояння із побиттями.

Навіть поява на вулиці людини з «нетрадиційною» зовнішністю може бути небезпечною, як показала історія, що сталася влітку цього року в Києві. Тоді танцюриста з балету Наді Дорофеєвої побили біля виходу з київського гей-клубу. Так само важко уявити в Україні появу відвертого представника ЛГБТ серед політиків. У той час, як у демократичному світі геї чи лесбійки без жодних проблем працюють керівниками урядів, міністрами, депутатами парламентів, мерами міст.

Підставу для обережного оптимізму надає нещодавній камінг-аут одного з найбагатших українців. Є сподівання, що приклад Жеваго сприятиме змінам в українcькому суспільстві. І люди почнуть розуміти, що всі вони рівні у своїй багатоманітності.