Щорічно 22 березня християни відзначать свято 40 святих. У цей день шанується пам’ять сорока Севастійських мучеників.

Свято має кілька назв: Сорока мучеників, Сорок святих, у народі – сороки. Пам’ять вшановується у православній і католицькій церкві, а також у давньосхідних та низці протестантських церквах.

Сорок Севастійських мучеників – 40 воїнів римського ХІІ легіону, котрі загинули у 320 році біля міста Севастія (нині – турецьке місто Сівас) за відмову зректись християнської віри.

Воїни були родом з Каппадокії (нині – територія Туреччини) у складі римського війська, що стояло у місті Севастії. Воєначальник Агрікола зажадав від них жертву язичницьким богам. Після відмови римські воїни увечері роздягнули воїнів і поставили у вкрите кригою озеро. На березі в той час постійно розігрівали лазню для тих, хто відступництвом захотів би врятувати своє життя. Один з воїнів не витримав страждань і вийшов з озера, але на порозі лазні упав замертво. Один з наглядачів, уражений мужністю воїнів, зі словами “І я – християнин!” зайшов у озеро. Їх знову стало сорок. За переказами, римські воїни, бачачи, що мученики не замерзають, перебили їм гомілки та спалили.

Традиції на 40 святих

У цей день обов’язково йдуть до церкви і ставлять 40 свічок, моляться, дякують Богові за все, просять захисту від негараздів, хвороб, б’ючи 40 поклонів.

Господині обов’язково печуть 40 булочок у формі пташок. У різних регіонах України вони мають назви птахів – сороки, жайворонки, буслики. У народі вірили, що саме на Сорок святих з вирію повертаються пернаті – сорок різних порід.

Часто пташечок нанизували на невеличкі різочки, лозинки чи очеретинки і так запікали. Їх розвішували на деревах у саду, дарували сусідам або ж роздавали дітям – щоб у господарстві свійська птиця здорова була.

Вважали, що цього дня сорока бере сорок різочок чи галузок і мостить собі з них гніздо. Казали: Нині сорока – іменинниця. Сорока, якщо не турбувати її та не руйнувати гнізда, виступає своєрідним оберегом дому, біля якого живе. Етимологічно слово сорока пов’язане зі словом сорок, тобто народ вважає, що сорока охрещена на день сорока святих.

Дівчина на сороки повинна розірвати сорок ниток і зламати 40 дерев’яних плашок – щоб дуже швидко прогнати зиму.

Розсівали по городу мак, сподіваючись на врожай у сорок разів більший за посіяне. Щоб підтримати ці надії, на Сорок святих варили горохову юшку, робили горохвяники, пекли пиріжки з горохом, готували вареники з маком.

Що не можна робити у День сорока святих

У цей день не можна працювати фізично, а також займатися прибиранням житла. Також не можна їсти м’ясо, рибу, яйця, як і під час усього Великого посту. Не можна прати, шити або щось ремонтувати. У День сорока святих не можна позичати гроші. Окрім цього, не можна гніватися, злитися та лихословити.

Що можна робити в День сорока святих

Натомість, у День сорока святих обов’язково потрібно спекти булочки-жайворонки. У це свято також можна гадати та закликати весну. Усі віруючі в цей день обов’язково повинні відвідати церкву та помолитися. Молодим людям у цей день слід гойдатися на гойдалках. Кажуть, що ця дія принесе щастя і урожайний рік. Також у цей день прийнято будувати плани на майбутнє та мріяти.