Святвечір, колядки та вертеп: традиції святкування Різдва

Традиції святкування Різдва в Україні

Традиційно Різдву передує тривалий сорокаденний піст, який починається 28 листопада і закінчується 7 січня. Оскільки останній день перед постом припадає на день пам’яті святого апостола Пилипа, то сам пост заведено називати Пилипівкою.

Різдвяний піст встановлений для того, щоб до Різдва люди фізично і духовно очистилися покаянням, молитвою і утриманням від їжі, пристрастей, пороків, образ, зла та інших гріхів.

Напередодні Різдва Христового 6 січня український народ сідає за щедрий, але пісний стіл. Одна з головних традицій святкування Різдва — Святий Вечір. Після наведення порядків у будинку українці готують дванадцять святкових страв на честь дванадцяти апостолів.

Головною і ритуальною різдвяною стравою є кутя, яка являє собою пшеничну, ячмінну чи рисову кашу, змішану з родзинками, маком, медом і горіхами. Також на столі обов’язково має стояти узвар.

Під час трапези за столом ні в якому разі не можна лаятися, сперечатися і лихословити. На Різдво всі члени родини повинні бути вдома, діти повинні допомагати старшим у святкових приготуваннях. Снідати й обідати 6 січня не прийнято, легкий перекус дозволений тільки дітям. Навіть за святковим столом переїдати у Різдво заборонено. Також під забороною побутові справи, рукоділля, важка фізична праця.

Сідати за різдвяний стіл необхідно з появою першої зірки, яку називать Віфлеємською. Саме вона привела мудреців до немовляти-Христа. Святий Вечір починається молитвою і запалюванням різдвяної свічки. У компанії всієї родини, в тому числі й немовлят, господар будинку благословляє вечерю.

Важливим різдвяним обрядом на Святий вечір є оформлення столу. Традиційно його застеляють свіжим сіном або соломою, зверху насипають трохи зерна і покривають скатертиною. По кутках столу під скатертину кладуть по зубчику часнику, який буде оберігати сім’ю від хвороб та злих сил.

Вранці 7 січня люди радісно вітаються фразою «Христос народився!», а у відповідь чують — «Славімо його!». У цей день заведено ходити до церкви на святкову молитву, а також ходити в гості до родичів. У перший день Різдва закінчується піст, і люди можуть їсти м’ясні та інші ситні страви.

Важлива і незмінна традиція на Різдво — це колядування. По вулицях і будинках колядники ходять, починаючи зі Святого Вечора, або з першого дня Різдва. Часто вони носять з собою велику зірку, закріплену на палиці та покриту позолоченим папером. Така зірка символізує Вифлеємську, що ознаменувала народження Ісуса Христа.

Заходячи у двір або в будинок, молодь або дітлахи просять дозволу заколядувати, а коли господарі погоджуються, колядники починають співати вітальні пісні-колядки та розігрувати жартівливі сценки. Найчастіше в таких піснях оспівуються господар і господиня, звучать побажання щастя, здоров’я та достатку. По закінченні співу, господарі виносять колядникам солодощі або гроші.

Давнім та унікальним різдвяним звичаєм в Україні було і залишається ходіння з вертепом. Вертеп — це пересувний мініатюрний ляльковий театр, розміщений в коробі, в якому показували цілі вистави на тему Різдва.

Варто зазначити, що традиції святкування Різдва в Україні не обмежуються статичним вертепом з ляльками. Широку популярність у нашій країні завоював і живий вертеп, в якому ролі різних персонажів виконують живі люди.

Щоб дізнатися про своє майбутнє, люди використовували віск, молоко, волосся, сніг, прикраси та інші атрибути. Дівчата, звичайно ж, ворожили на судженого.

Різдво Христове — це, в першу чергу, свято добра, миру і милосердя. Попри те, що Різдво — день сімейний, дуже важливо в цей час допомагати хворим, сиротам, вдовам, жебракам, бродячим тваринам і всім тим, хто з різних причин позбавлений святкових радощів.