У понеділок лідерка президентських перегонів Юлія Тимошенко виступила з програмною доповіддю на телеканалі ICTV у програмі «Свобода слова». І поки інші претенденти визначаються зі своїми переконаннями та уподобаннями, щоб сподобатись виборцю, Юлія Тимошенко підійшла до виборів з цілісною програмною стратегією, над якою протягом останніх трьох років працювала велика команда експертів, фінансистів, юристів, економістів тощо. Це відрізняє її від всієї когорти кандидатів і ще раз доводить, що вона виступає єдиним професійним менеджером серед політиків України, який формує політику десятиліть, а не одного виборчого циклу.

Останні цифри соціологічних опитувань, які показують однозначний вихід Тимошенко у другий тур виборів та перемога на виборах депутатів у об’єднані територіальні громади доводять, що активний виборець довіряє лідеру «Батьківщини» як сильному політику з великим досвідом державного управління та вірить у Новий курс України.

Порядок денний складається з трьох базових речей, про які говорить Тимошенко.

Перша річ – загальні правила достойного співжиття для українського народу. У найближчий час експертною командою буде завершено підготовку тексту нової Конституції України, яку запропонують до всенародного обговорення. У відповідь на питання гостей студії Тимошенко зазначила, що новий президент, не вносячи жодної зміни до тексту, винесе проект нової Конституцію на всеукраїнський референдум. І це її принципова позиція: народ вперше має взяти безпосередню участь у написанні та ухваленні Конституції як втілення суспільного договору між громадянським суспільством та державою. Косметичними змінами до нинішньої Конституції, спущеними згори, та формальним депутатським обговоренням отруйне двовладдя, гнилу виборчу систему та клановий характер державного механізму не змінити.

Нова народна конституція має ліквідувати кланово-олігархічну систему та надати максимальні можливості для розвитку кожного, створить справді діючі інструменти контролю над владою. Наприклад, вибори в парламент у два тури та надання більшості мандатів тій партії, що набрала найбільше голосів, позбавить українську політику від коаліціади, квотного розподілу посад та парламентської корупції.

Чи можуть прийняти такі зміни нинішні депутати так званої «коаліції», залежні від тих самих олігархів та звиклі до безкарності? Сумніваюсь. До речі, вони вже розповідають, що всеукраїнський референдум неможливо організувати, бо, бачте, відсутній закон про референдум. Конституція передбачає референдум як інструмент народовладдя і очевидно, що такий референдум буде мати установчий характер.

Друге і більш нагальне питання, яке потрібно негайно вирішити – це порятунок родинних бюджетів, що вже з січня відчують підвищення ціни на газ на собі. У виступі Тимошенко заявила, що одразу після перемоги на виборах новий Президент внесе до парламенту законопроект про зміну порядку забезпечення населення газом та закріплення чіткого нормативу рентабельності у 30%. Українці отримають газ власного видобутку за вдвічі нижчою ціною, що суттєво зменшить видатки на житлово-комунальні послуги. І навела промовистий приклад: у Казахстані свій газ продають народові по 80-90 доларів США за тисячу кубометрів, а нам по 305 доларів з 2014 року.

Але попри важливість політичних та гуманітарних питань, без сильної економіки країна не здатна ні захистити себе, ні конкурувати на світовому ринку. За словами Тимошенко, на сьогодні в Україні сформована команда, яка має план відродження та стрімкого розвитку держави. Першочергове завдання нового президента, зазначає лідер партії «Батьківщина” , – запустити економіку! Зробити це можливо, впровадивши «Новий економічний курс» – серію чітко зрозумілих та прорахованих кроків, які дозволять створити умова для чесної конкуренції та знищення паразитуючих монополій, стимулювати розвиток малого та середнього бізнесу, впровадити інноваційні промислові проекти, забезпечити соціальні гарантії для кожного громадянина.

Тимошенко пропонує акцентувати увагу на встановлення відсотків по кредитах на рівні 3%, скасування ПДВ та зменшення сукупного фіскального навантаження на бізнес, запуск персоніфікованої пенсійної системи, демонополізація Нацбанку, розвиток сімейного фермерства та аграрної науки, захисті землі від тотального продажу та рейдерства, запровадження для аграріїв  єдиного податку на гектар землі, залучення представників національних асоціацій товаровиробників та професійних спільнот до управління державою, запровадження електронних систем для ухвалення та реалізації державних рішень. Планові показники амбітні, але досяжні: прискорення економічного зростання не менше як на 7%, вирівнювання упродовж 5 років середньої заробітної плати до рівня доходів мешканців сусідньої Польщі. Водночас, слід розуміти, що економічне піднесення має базуватися на зростанні купівельної спроможності громадян. А це дозволить виграти конкуренцію за людину.

Олег ПОСТЕРНАК,

політичний аналітик