Лікарі боролися за життя старшого водія розвідувального відділення після тяжкого фронтового бою, проте безуспішно. 10 липня воїн відійшов у засвіти.

Солдат Дмитро Козаченко став до лав війська у квітні 2025 року після нетривалої перерви, повідомили у Лубенській громаді. Звістка про його втрату стала тяжкою для земляків.

Дмитро Козаченко народився 14 липня 1990 року в Оріхівці Лубенського району. Після школи закінчив з відзнакою Київський професійний ліцей транспорту та отримав спеціальність слюсаря з ремонту автомобілів, водій категорії С. Його мрією було стати водієм великовантажного автомобіля.

З червня 2014 року проходив службу в органах внутрішніх справ України. Служив у батальйоні особливого призначення «Полтава». У грудні 2014 року вирушив у зону проведення антитерористичної операції. У 2016 році отримав відзнаку Президента «За участь в антитерористичній операції». Цього ж року нагороджений медаллю «За оборону рідної держави».

Його мрія про роботу водієм вантажівки здійснилася тільки у 2022 році. У березні того ж року став до лав добровольців у ДФТГ №1 Лубенської територіальної громади. Брав активну участь у заходах із захисту нашої громади.

У квітні 2025 року призваний на військову службу по мобілізації. За три місяці на службі встиг зарекомендувати себе здібним і цілеспрямованим солдатом. Він не боявся, був спостережливим, мав природжені навички розвідника. Командири його цінували, а побратими були впевнені в ньому, пишуть земляки:

«Дмитро був доброю і чуйною людиною, завжди готовою прийти на допомогу кожному, хто того потребував. Любив комп’ютерні ігри, дружив з технікою і не боявся роботи. До лав Небесних Захисників приєдналася ще одна молода душа».

10 липня 2025 року у лікувальному закладі Східного регіону від отриманих раніше поранень захисник помер. У воїна залишилися дружина та доньки. Прощання з героєм відбулося 16 липня в Оріхівці.

Про це пише ЗМІСТ