П’ятьом родинам загиблих військових у Кременчуці передали ордени “За мужність”
8:47, 25 Червня 2025

24 червня в Кременчуцькій РВА родичам полеглих воїнів вручили ордени “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно). Йдеться про військових Андрія Коваленка, Сергія Брянського, Володимира Литвинова, Віталія Сухомлина та Дмитра Перебийніса.
Про це повідомляє Суспільне.
Орден отримала родина солдата Андрія Коваленка. Військовий народився 1981 року, обіймав посаду стрільця-помічника гранатометника. Загинув 22 грудня 2024 року під час стрілецького бою поблизу населеного пункту Погребки Курської області РФ.
“Якось, коли мені було п’ять років, у мене застрягла нога у велосипеді — він дуже злякався і побіг кликати батьків. Майже все дитинство ми провели разом, між нами була різниця в п’ять років, але це були дуже теплі й дорогі для мене спогади, які залишаться назавжди. Довгий час не було з ним зв’язку — місяці два ми не могли зв’язатися. Останній раз ми спілкувалися, коли він був ще на полігоні. Тоді все було добре, він був дуже налаштований, не було в нього ні страху, нічого. Казав, що все буде добре”, — розповідає сестра загиблого військового Андрія Коваленка Аліна Іващенко.
Також посмертною нагородою відзначений і Сергій Брянський. Він народився 1980 року, служив номером обслуги протитанкового відділення у взводі вогневої підтримки десантно-штурмової роти. Його життя обірвалося 28 жовтня 2024 року поблизу населеного пункту Черкаська Конопелька Курської області рф.
“Був чуйною, доброю людиною, завжди готовий прийти на допомогу, нікому і ніколи не відмовляв”, — згадує брат загиблого Олександр Брянський.
Орденом посмертно нагороджений молодший лейтенант Володимир Литвинов. Народився військовий 1989 року. Служив тимчасово виконуючим обов’язки заступника командира роти з психологічного забезпечення. Загинув 2 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання в Донецькій області.
“Мій чоловік, Володимир Литвинов, 11 років віддав службі в Управлінні поліції Харківської області, працював у Мишляцькому райвідділі. Він був капітаном поліції. У 2024 році, коли почалася повномасштабна війна, присвятив своє життя захисту нашої Батьківщини. Став офіцером, молодшим лейтенантом. Загинув 2 грудня, виконуючи бойове завдання в Донецькій області. Дуже боляче тримати цю посмертну нагороду. Але водночас я пишаюся, що він удостоєний такого вшанування”, — розповіла дружина загиблого Володимира Литвинова Ірина.
Посмертною нагородою відзначено також солдата Віталія Сухомлина. Народився він 1990 року. Служив розвідником-радіотелефоністом у розвідувальному взводі десантно-штурмової бригади. 11 лютого 2025 року поблизу Куріловки Курської області, виконуючи бойове завдання, військовий загинув.
“Приїхав із Чехії, як тільки почалася війна. Сказав: «А раптом я його більше ніколи не побачу» — і пішов добровольцем. Так і загинув. Він був моїм молодшим братом. Казав: «Приїду сюди на мотоциклі», — але не приїхав”, — зазначив брат полеглого Максим Сухомлин.
Орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно) нагороджено і солдата Дмитра Перебийніса. Він народився 1983 року, був стрільцем-номером обслуги десантно-штурмового відділення. Дмитро загинув 11 січня 2025 року під час виконання завдання біля населеного пункту Орлівка Курської області.
“Служив солдатом, загинув, захищаючи нас, щоб ми жили. Він був доброю, чуйною людиною, завжди радо приходив на допомогу”, — розповів брат загиблого військового Борис.