Поблизу Котельви на Полтавщині науковці історико-культурного заповідника “Більськ” виявили поселення скіфів.

На думку археологів, люди проживали на цій локації в різні епохи, зокрема в середині VI століття до нашої ери, а також у XVIII-XIX столітті нашої ери. Про це Суспільному розповів директор історико-культурного заповідника “Більськ” Ігор Корост.

На околиці Котельви археологи знайшли скіфське поселення. За припущеннями науковців, тут люди жили з середини VI століття до нашої ери.

“Поселення попередньо датується епохою бронзи з київського часу, а також новим часом. Тобто, як говорять археологи, це багатошарова пам’ятка. Тобто на ній зустрічаються матеріали кількох епох”, — розповів Ігор Корост.
“Різні фрагменти ліпної місцевої кераміки, яка відноситься і до епохи бронзи і до Скіфського часу, а саме середина VI – початок V століття до нашої ери. І також тут ще в верхніх шарах спостерігається кераміка нового часу XVIII-XIX століття. Тобто, ну, як людство тут жило, існувало весь період існування цієї території”, — повідомив археолог історико-культурного заповідника “Більськ” Михайло Пономаренко.

Нині фрагменти кераміки та частини зброї знайшли в трьох частинах поля, яке готували для сільськогосподарської обробки. Далі в ході досліджень планують з’ясувати розміри поселення.

“В нас поки що три пункти скупчення матеріалів і важко сказати, чи це було одне велике поселення, чи три окремих. Зараз ми можемо це визначити тільки тим, як проходила річка, тобто це вже природній кордон, а з іншої сторони. Ну, скоріше за все, як оце зараз іде схил, тобто ми з вами на такому підвищенні. І вже нижче там і кераміка не трапляється, тобто вже поселення не існувало”, — розповів Михайло Пономаренко.

Знахідки зберігають в офісі історико-культурного заповідника “Більськ”. Там їх описують.

“На першому пункті кількість найбільша і крім місцевої кераміки ще є і імпортна, тобто грецька гончарна, так звані амфори. А от другий і третій пункт, вони разом менш такі насичені, ніж один перший, але все ж матеріал присутній і, ну, це може говорити про просто різний час існування цих поселень. Тобто це міг бути як центр, а це вже як периферія”, — додав Михайло Пономаренко.

“Надалі буде фіксуватися найбільш показовий матеріал науковцями. Рисунки потрібно робити, щоби фіксувалося воно в документах, в публікаціях, адже іноді фотографія повністю не передає, яка є кераміка. А далі це вже звіти, описується і такий етап проводиться аж до публікації”, — зауважила реставраторка історико-культурного заповідника “Більськ” Анастасія Зубрєва.

Як розповів Ігор Корост, для виявленого поселення підготують документи, щоб надати статусу пам’ятки місцевого значення. Це дозволить захистити територію досліджень від виконання земляних чи інших робіт.

Про це пише Суспільне Полтава