Сучасні ігри дуже вимогливі до відеопам’яті. Тому, якщо ви хочете оптимізувати свій ігровий ноутбук, ось, що вам слід знати.

Що таке відеопам’ять?

Чому ігри стали великі, і як можна збільшити її обсяг користуючись RAM.

Раніше відеопам’ять не привертала багато уваги, вона раптово стала гарячою темою в ігровій індустрії. Але що це таке, чому так багато ігор для ноутбуків тепер “їдять” більше відеопам’яті, і як можна оптимізувати свій ноутбук Lenovo для більш ефективного геймінгу?

Як часто трапляється, на початку покоління відеокарт мають вдосталь ресурсів для роботи з іграми навіть на їхніх максимальних налаштуваннях. Однак вже протягом часу, поки це покоління ще актуальне, ігри починають пропонувати налаштування, які дозволяють перевищити максимальні можливості актуальних карток. І саме зараз настав такий час.

Неочікувано, навіть найбільші обсяги пам’яті на відеокартах високої категорії виявляються недостатніми для гри на максимум у найвимогливіших іграх класу AAA. Отже, тут постає питання: які графічні фішки споживають так багато пам’яті, і що з цим можна зробити?

Почнемо з основ

Спочатку розберемося, що саме таке відеопам’ять.

Відеопам’ять або VRAM (Video Random Access Memory) — це оперативна пам’ять, яка встановлена в вашу відеокарту і слугує тимчасовим сховищем даних, пов’язаних з обробкою графіки. Таким чином, ваша відеокарта може миттєво використовувати дані, без повільного процесу їх передачі з іншого сховища, наприклад ОЗП, що розташована на вашій материнській платі.

Об’єм збережених даних може сильно варіюватися, але це можуть бути будь-які дані, які потрібні вашій картці для відтворення картини в іграх, включаючи збережені текстури, межі, різні буфери, пов’язані з кольором, освітленням, тінями… І так далі й тому подібне. Коротко кажучи, в сучасних іграх реально дуже багато такої інформації.

З урахуванням різноманітності даних, які можуть бути збережені в відеопам’яті, нічого дивного в тому, що сучасні ігри часто дуже інтенсивно використовують її. Але більшість цих даних і технік їхньої генерації існують вже багато років, іноді десятиліттями, тож чому ж зараз приділяється так багато уваги відеопам’яті?

Що не так із сучасними іграми?

Можна припустити, що однією з причин збільшеного попиту на обсяг відеопам’яті є високе розширення — 2к або 4к. Це правда, але лише частково.

Різниця в використанні пам’яті не дуже зростає зі збільшенням розширення, тим паче що сучасні технології типу DLSS компенсують цей момент.

Замість цього існують три основні причини, чому сучасні ігри AAA вимагають так багато відеопам’яті.

Перша — це високе розширення текстур. Друга — дублювання текстур.

Є така технологія, яка дозволяє іграм уникати ефекту дивних смугастих або хвилястих візерунків, які виникають, коли текстура високого розширення відображається в просторі меншого розширення. Щоб протидіяти цьому ефекту, ігри одночасно зберігають ряд текстур меншого розширення, щоб застосовувати їх до об’єктів на великих відстанях від камери, що швидко “їсть” багато VRAM.

Третя причина — це рейтрейсінг. Методи трасування променів, особливо інтенсивні, генерують величезну кількість даних. Також генерується багато інших точкових даних при обчисленні геометрії трасування променів, таких як додаткові буфери, що додатково поглинають дорогоцінний VRAM.

Налаштування графіки в іграх

Найкращий спосіб збільшити обсяг відеопам’яті — придбати нову відеокарту. Але відеокарти коштовні. Тому ми запропонуємо вам кілька способів налаштування використання VRAM без зайвих витрат. У кінцевому підсумку максимальна ефективність використання відеопам’яті залежить від того, які налаштування є найбільш витратними порівняно з їхнім фактичним впливом на картинку. Коротко кажучи, багато налаштувань, які сильно використовують відеопам’ять, часто не сильно впливають на красу картинки. В першу чергу звертайте увагу на текстури. Зменшення налаштувань текстур, деталізації текстур або роздільної здатності текстур (назва може відрізнятися в залежності від гри) часто призводить до значного збільшення кадрової частоти і зниження лагів без сильного впливу на загальний зовнішній вигляд гри. Особливо, якщо ваш монітор не є 2k або 4k.

Ми рекомендуємо поступово зменшувати ці налаштування до тих пір, поки не стане помітно, що рівень деталізації знизився, або поки продуктивність не досягне оптимального рівня. Пам’ятайте, що деякі з найбільш помітних змін будуть видно лише при близькому розгляді текстур.

Якщо рівень деталізації важливий для вас, підходьте ближче до деяких з найбільш деталізованих текстур при тестуванні різних налаштувань. Геймплейні об’єкти, такі як тканина, складний ландшафт, наприклад, тріснутий бетон чи ржавий метал, підходять для спостереження при зміні налаштувань.

Також слід звернути увагу на налаштування трасування променів, якщо гра підтримує цю технологію і ви включили цю функцію. Спробуйте змінювати налаштування, поки не знайдете оптимальний баланс між продуктивністю та зовнішнім виглядом або, якщо гра дозволяє, спробуйте вимикати певні налаштування окремо.

Найвимогливішою настройкою є глобальне освітлення, яке проєктує промені на піксельній основі по всій сцені та обчислює кожний вплив, відображення та переломлення. Тіні та відображення також можуть значно впливати на продуктивність, хоча менше, тоді як ефекти зазвичай менш вимогливі.

До речі, для більшості сучасних бюджетних відеокарт — краще вимкнути трасування променів. До того, є ігри, в яких вимкнення трасування променів не особливо помітно. Наприклад, в тому ж Кіберпанку можна досить легко обійтися без цієї технології та не втрачати дорогоцінних FPS.

Використання ОЗП для збільшення обсягу відеопам’яті

Отже, з графічними налаштуваннями ми розібралися. Тут нічого складного. Тепер давайте перейдімо до самого головного.

Зазвичай відеопам’ять на відеокарті та оперативна пам’ять (ОЗП) ноутбука — це дві різні речі. Вони призначені для різних цілей, і їхні функції не зовсім взаємозамінні.

Однак існує технологія під назвою shared memory (спільна пам’ять), яка дозволяє відеокарті використовувати частину оперативної пам’яті ноутбука як додаткової пам’яті за потреби. Це особливо корисно у випадках, коли відеокарта з невеликим обсягом відеопам’яті потребує додаткових ресурсів для виконання певних завдань, наприклад, при роботі з великими текстурами в іграх або в графічних програмах.

Підтримка shared memory та можливість використання оперативної пам’яті як додаткового ресурсу залежить від конкретної відеокарти, драйверів та конкретної гри. Деякі відеокарти та ігри можуть підтримувати цю функцію, але це не завжди гарантується і залежить від конкретної конфігурації обладнання та програмного забезпечення.

Рекомендується бути обережним при зміні цих налаштувань, оскільки це може вплинути на стабільність роботи системи та графічну продуктивність.

Для початку подивімося, скільки у нас відеопам’яті. Щоб дізнатися, скільки у вас на карточці відеопам’яті (якщо, раптом, ви не в курсі), потрібно перейти за наступним шляхом: Параметри екрана — Додаткові параметри відображення — Властивості відеопам’яті для відображення. Або це можна перевірити в програмі GPU-Z (https://reviensmedia.com/uk/advices/57454-how-to-use-gpu-z).

Тепер натискайте комбінацію клавіш Win + R та входьте в реєстр за допомогою команди regedit.

Ідемо за шляхом: HKEY_LOCAL_MASHINE — Software — Intel. Тут створюємо новий розділ, назвавши його GMM.

В ньому необхідно створити параметр QWORD. Тут потрібно буде вибрати пункт, який відповідає вашій системі (32 або 64 бітовий). Назвемо його «DedicatedSegmentSize».

Тепер натискайте на нього правою кнопкою миші та вибирайте «Змінити». У відкритому вікні вибирайте десяткову систему числення та пишіть сюди відповідне значення згідно з вашою ОЗП. Ось таблиця відповідностей, на яку вам слід орієнтуватися:

• ОЗП – Відеопам’ять: 2 Гб – 256 Мб; 4 Гб – 512 Мб; 6 Гб – 640 Мб; 8 Гб – 1024 Мб; 16 Гб – 2048 Мб. Отже, якщо у вас, наприклад, 16 Гб ОЗП, то пишіть 2048.

Є другий спосіб виконати це завдання, використовуючи. Потрібно зайти в біос (зараз це вже UEFI на всіх сучасних материнських платах). Перезавантажте комп’ютер і натискайте під час завантаження клавішу F2 або Del. Тепер нам потрібно знайти налаштування. Залежно від виробника материнської плати, шлях може бути різним. Зазвичай це щось на зразок: Advanced — Video/Graphics settings або VGA Share Memory Size, або UMA Frame Buffer Size, або Share Memory.

Після цього виходимо з біоса, обираючи варіант Save settings and exit. Коли виконаєте всі маніпуляції, знову зайдіть в Параметри екрана — Додаткові параметри відображення — Властивості відеопам’яті для відображення і перевірте, чи все працює.