Today

“Вигорає усе на світі”: у водосховищах Дніпра з’являються “мертві острови”

У водосховищах Дніпра з’являються так звані “мертві білі острови”. Рослинність і живність на них зникає через бакланів – хижих птахів, чисельність яких протягом останніх років у регіоні збільшилась. Які наслідки матимуть такі явища для екосистеми – про це Суспільному розповів заступник Полтавського рибоохоронного патруля Анатолій Лукіянчук.

“На землі усе в посліді, у відходах, скажімо так “мертвий острів”. І таких островів стає все більше і більше. Звичайно, ми не можемо передати запаху”, — сказав Анатолій Лукіянчук.

Це – один із островів Кам’янського водосховища, на якому оселилися баклани.

“Баклан чорний великий набув великої популяції, живуть вони групами по декілька сотень, заселяють острови. Вони наносять шкоду тим, що їхній послід випалює усе живе. Дерева, на яких вони поселяються, можна сказати, мертві, рослинність на островах випалюється, там немає нічого”, — повідомив Анатолій Лукіянчук.

Послід бакланів містить токсичні речовини, розповіла екологиня Надія Гальченко.

“Послід цих птахів містить у 30 разів більше азоту, ніж у інших птахів. І цей послід найбільш отруйний. І завдяки ньому гине вся рослинність. Аміак і фосфор, бо вони живляться рибою, і оце завдяки оцим аміаку і фосфору відбувається знищення дерев”.

“Аміак сприяє загибелі водяної рослинності, що призводить до появи “мертвих островів”,повідомила начальниця відділу іхтіології рибоохоронного патруля Юлія Бондарь.

“У нього дуже підвищена кислотність, щоб переварювати їжу, з кістками. Це кислота, пропадає зелень. Якщо не буде зелені, не буде комах, мікроорганізмів, він буде пустий. Це острів білий, вигорає усе на світі”, — розповів керівник ландшафтного парку “Кременчуцькі плавні” Олег Максименко.

До нашого регіону баклани масово мігрували з півдня країни, зокрема, через глобальне потепління та підрив Каховської ГЕС, зазначив орнітолог Віктор Закалюжний.

“Одна із причин також – це обміління через потепління клімату глобальне. Падає рівень води як у великих річках, так і у водосховищах. Підрив Каховської ГЕС показав, що майже за два роки там виріс ліс вищий за два метри. У першу чергу, у бакланів зникла кормова база, нізвідки цю рибку ловити”.

Оселилися птахи у Кам’янському та Кременчуцькому водосховищах на островах. Є серед них уже й повністю випалені, каже екологиня.

“Такі невеличкі островки є на Кременчуцькому водосховищі і частково є біля Горішніх Плавнів. Якщо вони обирають такий острівець, він маленький. Гнізда вони влаштовують на деревах, на наших островах. Гнізда у них величенькі”, — додала екологиня Надія Гальченко.

Окрім островів, баклани знищують і велику кількість риби, розповів керівник регіонального ландшафтного парку “Кременчуцькі плавні”.

“Він за сім місяців з’їдає 250-300 кілограмів риби, а це, здебільшого мальок. Якщо так і далі піде, то потім у нас буде якоїсь риби не вистачати”, — додав Олег Максименко.

“І риба перебуває під загрозою, і Дніпро, тому що останніми роками з’являється більше кіс і мілин, адже береги і острови піщані. Хотілося, аби ці острови були не просто піском, а щоб на них була рослинність, а як би бачите – дерева усі стоять білі: ні відпочинку ніякого не може бути, і життя інших тварин, птахів – проблемне”, — розповів Анатолій Лукіянчук.

За словами іхтіологині Юлії Бондар, для зменшення чисельності бакланів рибоохоронний патруль планує звертатися до мисливських товариств.

“Одна із думок – можливо заселення на ці острови невеликої кількості хижаків, зокрема, лисиці, яка б могла полювати і стримувати потомство і кількість, бо селяться баклани колоніями щільно, і як один із варіантів – обмежений контрольований відстріл мисливцями”, — розповів орнітолог Віктор Закалюжний.

“Немає рішення абсолютно. Я як еколог-науковець категорично проти відстрілу. Сьогодні ми відстрілюємо баклана, завтра нам щось не сподобається, будемо чаплю відстрілювати. Відстріл не є виходом, вбивство птаха заради дерева”, — повідомила екологиня Надія Гальченко.

 

Loading

up