Плоскоклітинний рак: 9 фактів, які потрібно знати
15:20, 22 Листопада 2024
Плоскоклітинний рак, як і аденокарцинома, може розвиватися у різних частинах тіла. Найчастіше він вражає шкіру, легені та шийку матки. Однак плоскоклітинні карциноми мають свої особливості. На відміну від аденокарцином, вони переважно локалізуються в ділянці голови та шиї. Ці пухлини можуть формуватися на губах, язиці, мигдаликах, горлі, а також у таких анатомічно складних зонах, як носова порожнина, навколоносові пазухи, слізні залози та протоки. Щоб дізнатися більше про цей тип онкологічних захворювань, ми звернулися до фахівців лікарні LISOD – одного з провідних медичних центрів України, який спеціалізується на діагностиці та лікуванні раку.
Який рак є плоскоклітинним?
Усі злоякісні пухлини мають точку початку, і плоскоклітинний рак бере свій початок у клітинах поверхневого шару епітелію. Термін «плоскоклітинний» вказує на походження пухлини з плоских епітеліальних клітин, які вистилають зовнішні та внутрішні оболонки організму.
Ці клітини вкривають поверхню шкіри, слизову оболонку рота, включно з язиком і горлом, а також вистилають стравохід і дихальні шляхи. Крім того, їх можна виявити в ділянці шийки матки, ануса і сечового міхура. З часом епітеліальні клітини можуть зазнавати змін, що призводять до розвитку різних видів пухлин, включаючи аденокарциноми, якщо зміни зачіпають залозистий епітелій.
Загальні риси плоскоклітинних карцином
Плоскоклітинні карциноми мають схожу мікроскопічну структуру, що дозволяє їх об’єднати в одну категорію. Однак вони поділяються на підтипи залежно від локалізації та молекулярних характеристик.
Наприклад, плоскоклітинна карцинома шкіри часто асоціюється з унікальними генетичними мутаціями, спричиненими впливом ультрафіолетового випромінювання. Ці мутації не тільки визначають біологію пухлини, а й роблять її більш сприйнятливою до сучасних методів лікування, таких як імунотерапія.
Вивчення молекулярних відмінностей між підтипами дає змогу лікарям обирати найефективніші підходи до лікування та прогнозувати перебіг хвороби для кожного пацієнта.
Де найчастіше розвивається плоскоклітинний рак?
- Шкіра. Це найбільш часте місце виникнення цього типу злоякісних пухлин. Ці пухлини діагностуються щороку значно частіше, ніж усі інші види плоскоклітинних карцином разом узяті. Вони виникають переважно на ділянках тіла, що піддаються впливу ультрафіолетового (УФ) випромінювання.
- Голова та шия. Плоскоклітинні карциноми голови та шиї включають злоякісні пухлини, що розвиваються в порожнині рота, горлі та голосовому апараті. Окрема увага приділяється пухлинам мигдалин і основи язика, які часто пов’язані з інфекцією вірусом папіломи людини (ВПЛ). Цей фактор значно впливає на характер лікування і прогноз.
- Легені. Плоскоклітинний рак легень трапляється рідше, ніж аденокарцинома, проте за світовою статистикою він посідає значне місце серед усіх типів раку легень. Його розвиток часто пов’язаний із курінням і впливом токсичних речовин.
Чому більшість плоскоклітинних карцином виникає вище рівня плечей?
Основною причиною такого розташування є вплив зовнішніх факторів, зокрема УФ-випромінювання. Голова та шия найчастіше залишаються незахищеними, тому шкіра цих ділянок найбільш схильна до сонячного ушкодження. Цей механізм пояснює високу частоту розвитку плоскоклітинного раку в цих ділянках тіла.
Як діагностують плоскоклітинний рак?
Діагностика плоскоклітинного раку залежить від його локалізації та клінічних проявів. Рак голови та шиї найчастіше виявляють через збільшені безболісні лімфатичні вузли на шиї. У деяких випадках пацієнти помічають ці утворення самостійно, а в інших їх виявляють лікарі під час огляду. Для підтвердження діагнозу проводиться тонкоголкова аспіраційна біопсія (ТАБ), яка допомагає визначити наявність злоякісних клітин. Потім починають пошук первинного оседку пухлини, щоб встановити джерело проблеми. Рак шкіри або слизових оболонок виявляють за наявністю виразкових ділянок на шкірі або слизових (наприклад, у порожнині рота). Такі ураження часто болючі, підняті над навколишніми тканинами, схильні до кровоточивості під час контакту і не гояться протягом кількох тижнів.
Хто схильний до підвищеного ризику розвитку плоскоклітинного раку?
Деякі групи людей мають вищий ризик залежно від зовнішніх чинників та індивідуальних особливостей:
- Рак шкіри. Основний фактор ризику – надмірний вплив ультрафіолетового випромінювання. Це може бути як тривале перебування на сонці, так і часте відвідання соляріїв.
- Рак легенів, ротової порожнини і гортані. Основною причиною є куріння, включно з вживанням тютюну в будь-якій формі (сигарети, сигари, жувальний тютюн).
- Рак мигдаликів і основи язика. Пов’язаний із вірусом папіломи людини (ВПЛ), який передається статевим шляхом.
Як знизити онкогенний ризик?
Захищайте шкіру, використовуйте сонцезахисні креми та уникайте надмірного перебування на сонці. Відмовтеся від куріння та вейпінгу. Це значно знижує ризик онкологічних захворювань легень і верхніх дихальних шляхів. Пройдіть вакцинацію від ВПЛ. Вона рекомендовано всім, хто відповідає віковим і медичним показанням, для запобігання раковим штамам ВПЛ.
Своєчасна профілактика та уважне ставлення до змін в організмі дають змогу значно знизити ризик розвитку плоскоклітинного раку та поліпшити прогноз, якщо хворобу вже діагностовано.
Як лікують плоскоклітинний рак? Чи залежить лікування від його локалізації?
Лікування плоскоклітинного раку залежить від стадії захворювання та його локалізації. Якщо рак виявлено на ранній стадії, основний метод лікування – хірургічне втручання. Невелику пухлину часто вдається повністю видалити, що призводить до повного одужання.
Тому так важливо своєчасно звертатися до лікаря, якщо симптоми не минають протягом двох тижнів. У складніших випадках, коли хвороба запущена, потрібен складніший підхід, що включає хімієтерапію, променеву терапію або їх комбінацію. План лікування залежить від розміру пухлини, її точного розташування, стадії захворювання і загального стану пацієнта.
Які сучасні досягнення у сфері лікуванні плоскоклітинного раку?
Сучасна медицина активно впроваджує нові методи для підвищення ефективності лікування плоскоклітинного раку. Наприклад, протонна терапія являє собою вдосконалену форму променевої терапії, яка дає змогу впливати на пухлину максимально точно, зберігаючи здорові тканини.
Роботизована хірургія стала важливим досягненням, особливо для лікування раку мигдаликів або основи язика, оскільки вона значно зменшує побічні ефекти традиційних операцій. Особливо перспективною технологією є неоад’ювантна імунотерапія, що застосовується до операції. Вона стимулює імунну систему пацієнта, допомагаючи їй боротися з пухлиною ще до її видалення. У клінічних дослідженнях плоскоклітинного раку шкіри у понад половини пацієнтів пухлина повністю зникла після короткого курсу такого лікування, роблячи операцію непотрібною. Також активно вивчаються комбіновані підходи, коли для складних випадків, таких як рак язика на пізній стадії, перед операцією застосовують хіміє- та імунотерапію.
Це допомагає скоротити обсяг видалених тканин і зберегти важливі функції, такі як мовлення і ковтання.
Сучасні підходи до лікування плоскоклітинного раку орієнтовані не тільки на позбавлення від пухлини, а й на збереження якості життя пацієнта. Це включає мінімізацію побічних ефектів, збереження функцій органів і забезпечення можливості повернутися до повноцінного життя. Таким чином нові методи лікування не тільки збільшують шанси на одужання, а й допомагають пацієнтам зберегти звичний спосіб життя.