“У ці дні, завтра і післязавтра, вдається будь-яка магія”. Чому цього року Самайн особливий
12:45, 30 Жовтня 2024
Завтра — Велика Ніч, Ніч Духів, Самайн-Савань, Геловін, Переддень Всіх Святих, «Діди». По-різному цей час називають. Але, як зазначає відома таролог Громовиця Бердник, цього року Савань особливий. Далі – пряма мова відомої знавчині магічних свят:
«….Найбільш ревні поціновувачі кельтського календаря вважають, що справжній «кельтський новий рік» наступає в листопадовий Молодик, а цього року так і є — Ніч Духів приходиться на самий кінець циклу, а 1 листопада вдень зійде Молодик. І підводячи рису під «урожайним» періодом Колеса Року (нагадаю, що ми святкуємо три урожайних Саббати — Ламмас, Мабон і тепер третій), Самайнський Молодик відкриє підготовку до Йоля, а в беззоряних ночах цієї найтемнішої пори роки відчуватиметься подих Дива і чарівних змін, яких ми завжди чекаємо в передноворічні дні.
Не кажучи про те, що для будь яких практик (хто практикує) цей період, від Самайна до Йоля, буде потужним чаклунським часом, коли вдаватиметься будь яка магія. Але якщо в цей час у Простір упхнеться хтось, хто відповідної кваліфікації не має, це потягне за собою не дуже приємні речі — наприклад, хвороби можуть загостритися, підірвете «відьомський м’яз», що може проявитися через знесилення, або й взагалі втратите будь яке бачення і можливості. Тож уважайте, розраховуйте сили і користуйтеся цим часом і його можливостями з максимальною уважністю і мудрістю.
…Як би не називали це свято, суть майже незмінна.
В цей час тонкою, як остання осіння павутинка, стає межа між Світами, а час сповільнюється майже до зникнення ритму. Бог востаннє виїде на полювання, а потім спуститься в Нижній світ, щоб заснути в обіймах своєї коханої Жони, перебути там найтемнішу пору Колеса Року, і народитися заново Новим Сонцем у час Зимового Сонцестояння. Знову трохи повернеться Колесо Року, провіщаючи нову зиму, за якою знову прийде Весна і цикл Життя почнеться заново.
А зараз — Час Смерті, її панування, бо ж Смерть — це невід’ємна частина Буття нашого в проявленому світі.
У світлу пору року землею користуються люди — вирощують і збирають урожай, насолоджуються дарами Природи. В темну пору року земля належить Потойбічним — вони виходять з Нижнього світу, щоб панувати в цей період. Тож цієї ночі остаточно владу над світом бере Неблага Сторона, темні духи, Чорнобог… як би не називали їх, проте Велика Рівновага темного й світлого — це основа світу, як учать старовіцькі мольфари, так що в цю ніч ми освітлюємо шлях духам Життя, які лягають спати, аби в Пітьмі набратися сили для народження нового Життя, і ми даємо зрозуміти духам Пітьми, що ми шануємо їх і визнаємо їх частиною Буття, проте не даємо їм влади над своїми душами.
По суті Самайн — кінець землеробного року і початок зими. Саме тому кельти це свято вважали стартом нового циклу, гасили вогонь у домівках і урочисто запалювали новий. На декілька днів відкривається брама між світами, і мертві, а також мешканці потойбічного світу виходять на землю і ходять серед живих. В цей день поминали своїх покійних і готували для них частування із плодів нового урожаю, щоб показати, що життя триває. Тут треба зауважити, що для кельтів, звідки й бере початок Самайн-Савань, потойбічне життя було всього лише продовженням земного, вони навіть гроші позичали з можливістю віддати після смерті. Для них ТА реальність була такою ж реальною, як зміна дня й ночі ТУТ, тому й виник ряд обрядів і ритуалів, спрямованих не тільки на те, щоб задобрити потойбічних мешканців, але й в цю ніч самим уподібнитися їм, і на одну ніч з’єднати два світи.
А вогні, запалені ліхтарі біля домівок і маскарад служили для того, щоб відлякати «чужих мертвих» і злих духів, і не дати їм ПОТІМ нашкодити. А також допомогти неприкаяним душам, тим, які не знайшли свого місця в іншому існуванні, відшукати дорогу.
Після прийняття британськими кельтами християнства до Самайну був прив’язаний переддень Дня Всіх Святих, коли поминали покійних (Геловін). *До речі, ви знали, що римський Пантеон з утвердженням християнської релігії, був освячений саме як храм Всіх Святих, і 1 листопада — це одне з його престольних свят?*
Старі традиції знищити неможливо (власне, можна тут і нашу Маланку згадати)… але не підкріплений вже обрядами, з часом Самайн спрофанувався, і древнє свято перетворилося на веселий дитячий маскарад…
Разом з ірландськими переселенцями свято перекочувало до США, а згодом стало комерційним і розважальним приводом. До речі, в 50-х роках ХХ століття була ціла кампанія з комерціалізції свята, бо питомо Геловін святкувався досить бурхливо і бешкетно. Жартівливо-дитяче «Цукерка-чи-збиток» попервах означало буквально. Пам’ятаєте наші традиції «андріївських вечорниць»? Коли хлопці і ворота знімали, і вози на хату витягували? От десь приблизно так святкували Геловін на початку ХХ століття ірландці. І тільки в 50-х роках ХХ століття свято стало дитячим та гламурно-маскарадним.
…Тумани і сутінки розлиті в природі, яскраво зорять тільки ягоди горобини, нагадуючи що життя триває, та вогники Світла, запалені людьми. Для того й палимо ми вогні і свічки в цю ніч, щоб вказати рідним душам, які приходять до живущих, що життя триває, для того, щоб відлякати тих Недобрих, які захочуть наблизитися в цей час, щоб спокусити нас Темною Стороною…
Не забудьте пригостити своїх Старших, тих хто вже пішов за Межу. Пригостіть і тих живих, хто в цей час опиниться поряд — друзі і гості, які приходять в цей час — це посланці Вищих, з ними можуть утворитися нові зв’язки і нові можливості. Якщо ж у ці дні когось вогонь Самайна з’єднує в коханні й пристрасті — це кармічні зв’язки, які залишаться в прямому чи переносному сенсі надовго, а може навіть не на одне земне життя.
Отже, що робити? По-перше, не випоминати рідним, близьким і Світобудові претензії і зауваження — в цей час кожен перебуває на своїй хвилі, а Світобудова тим більше, а от Неблага Сторона, слуги Мари і прочі сіди з-за туману цілком можуть вас почути, а ця публіка любить похуліганити і підкинути тріску-другу у ваш темний вогонь негативних емоцій і проблем.
Тому найголовніше, що треба відправити в багаття Самайна — і хай ляже попелом в майбутній новий урожай — наші внутрішні проблеми і заморочки, негативні програми, психологічні або емоційні залежності, агресію, гнів, стосунки, які вже не приносять користі і т.п.
Тим більше останні дні Місяця в принципі найкращий час для будь яких чисток і звільнення від зайвого.
Можна прописати завтра в будь-який час до настання сутінок це все на папірчику — і спалити на свічці, звертаючись не до Вищих і не до духів (вони святкують в цей час, їм не до вас, плюс я вже вище писала про Неблагу Сторону), а до своїх Старших — до дідусів і бабусь Роду, з проханням звільнити вас від тих програм і емоцій, від яких ви хочете звільнитися.
Ну і звісно, завтра надвечір добре просто поговорити з Предками Роду — пригостити їх (випічкою, печеними яблуками, гарбузовими стравами) і згадати, подякувати за той ланцюжок генів і сплетінь, які подарували тілесне життя і вам.
В ці дні, завтра і післязавтра, вдається будь-яка магія або психологічні практики, спрямовані на встановлення особистих кордонів, почуття безпеки і зміцнення наміру. Ще раз повторю, ми не просимо в цей час успіхів і нових можливостей. Ми просимо Сили щоб Жити — в різних сферах, в тих, які нам необхідні. І звільняємося від нерішучості, невизначеності, сумнівів, — всього того, що може завадити бути сильними. Ми прощаємо образи близьким і звільняємося від негативних емоцій. Просимо звільнити нас від ворогів і суперників — якщо готові до битви і викликів.
Одним із символів Самайна-Саваня є Дикі Лови, що символізують настання темної пори року, коли життя відступає перед диханням зими. Їх очолюють божества Потойбіччя, духи смерті або люди, які побували в Нижньому світі і не змогли повністю повернутися в світ живих. Недобре, кажуть, побачити ці Лови, а ще гірше — приєднатися… але іноді так хочеться, щоб ті Дикі Мисливці когось забрали з собою… і ми всі знаємо, кого б нам хотілося відправити в Нижній Світ, правда?
Не забудьте, що завтра дуже важливо мати в домі живий вогонь протягом всієї ночі — особливо якщо ви хоч трішечки-остілечки маєте стосунок до якоїсь магічної роботи, щоб в ці темні дні у вас був провідний вогник, який дозволить не загубитися.
Тож паліть вогні — починаючи з сутінок. Згадуйте рідних. Думайте про найдорожчих. Ставте кордони. Звільняйтеся від примітивного. Плекайте небесне. Входьте усвідомлено і радісно в Темну пору року. І найголовніше — бережіть живий вогник в душІ.
І хай горить він — в ночі Саваня, і завжди….»
На фото. Дикі Лови Одіна. Худ. Петер Арбо.
Картина з Національної галереї Норвегії (Осло).