Сьогодні — Велика Ніч, Ніч Духів, Самайн-Савань, Геловін, Переддень Всіх Святих, «Діди». По-різному цей час називають.

Цього року Савань особливий. Дике Полювання почалося навіть раніше, ніж у Саванську Повню (яка була три дні назад). Дике Полювання прошуміло якраз напередодні Повні і затемнення.

Про особливості цього свята розповіла відома письменниця, дослідниця традиційної культури Громовиця Бердник.

За її словами, в цей час тонкою, як остання осіння павутинка, стає межа між Світами, а час сповільнюється майже до зникнення ритму. Бог востаннє виїде на полювання, а потім спуститься в Нижній світ, щоб заснути в обіймах своєї коханої Жони, перебути там найтемнішу пору Колеса Року, і народитися заново Новим Сонцем у час Зимового Сонцестояння. Знову трохи повернеться Колесо Року, провіщаючи нову зиму, за якою знову прийде Весна і цикл Життя почнеться заново.

А зараз — Час Смерті, її панування, бо ж Смерть — це невід’ємна частина Буття нашого в проявленому світі.

У світлу пору року землею користуються люди — вирощують і збирають урожай, насолоджуються  дарами Природи. В темну пору року земля належить Потойбічним — вони виходять з Нижнього світу, щоб панувати в цей період. Тож цієї ночі остаточно владу над світом бере Неблага Сторона, темні духи, Чорнобог… як би не називали їх, проте Велика Рівновага темного й світлого — це основа світу, як учать старовіцькі мольфари, так що в цю ніч ми освітлюємо шлях духам Життя, які лягають спати, аби  в Пітьмі набратися сили для народження нового Життя, і ми даємо зрозуміти духам Мороку, що ми шануємо їх і визнаємо їх частиною Буття, проте не даємо їм влади над своїми душами.

По суті Самайн — кінець землеробного року і початок зими. Саме тому кельти це свято вважали стартом нового циклу, гасили вогонь у домівках і урочисто запалювали новий. На декілька днів відкривається брама між світами, і мертві, а також  мешканці потойбічного світу  виходять на землю і ходять серед живих. В цей день поминали своїх покійних і готували для них частування із плодів нового урожаю, щоб показати, що життя триває. Тут треба зауважити, що для кельтів, звідки й бере початок Самайн-Савань,  потойбічне життя було всього лише продовженням земного, вони навіть гроші позичали з можливістю віддати після смерті. Для них ТА реальність була такою ж реальною, як зміна дня й ночі ТУТ, тому й виник ряд обрядів і ритуалів, спрямованих не тільки на те, щоб задобрити потойбічних мешканців, але й в цю ніч самим уподібнитися їм, і на одну ніч з’єднати два світи.

А вогні, запалені ліхтарі біля домівок і маскарад служили для того, щоб відлякати “чужих мертвих” і злих духів і не дати їм ПОТІМ нашкодити. А також допомогти неприкаяним душам, тим, які не знайшли свого місця в іншому існуванні, відшукати дорогу.

Після прийняття британськими кельтами християнства до Самайну був прив’язаний переддень Дня Всіх Святих, коли поминали покійних (Геловін). Старі традиції знищити неможливо (власне, можна тут і нашу Маланку згадати)… але не підкріплений вже обрядами, з часом Самайн спрофанувався, і древнє свято перетворилося на веселий дитячий маскарад…

Разом з  ірландськими переселенцями свято перекочувало до США, а згодом стало непоганим комерційним і розважальним приводом. До речі, в 50-х роках ХХ століття була ціла кампанія з комерціалізції свята, бо питомо Геловін святкувався досить бурхливо і бешкетно. Жартівливо-дитяче “Солодощі чи пустощі” попервах означало буквально. Пам’ятаєте наші традиції “андріївських вечорниць”? Коли хлопці і ворота знімали, і вози на хату витягували? От десь приблизно так святкували Геловін на початку ХХ століття ірландці. І тільки в 50-х роках ХХ століття свято стало швидше дитячим або ж гламурно-маскарадним.

Тумани і сутінки розлиті в природі, яскраво зорять тільки ягоди горобини, нагадуючи що життя триває, та вогники Світла, запалені людьми. Для того й палимо ми вогні і свічки в цю ніч, щоб вказати рідним душам, які приходять до живущих, що життя триває, для того, щоб відлякати тих Недобрих, які захочуть наблизитися в цей час, щоб спокусити нас Темною Стороною… Не забудьте пригостити своїх Старших, тих хто вже пішов за Межу. Пригостіть і тих живих, хто в цей час опиниться поряд — друзі і гості, які приходять в цей час — це посланці Вищих, з ними можуть утворитися нові зв’язки і нові можливості. Якщо ж у ці дні когось вогонь Самайна з’єднує в коханні й пристрасті — це кармічні зв’язки, які залишаться в прямому чи переносному сенсі надовго, а може навіть не на одне земне життя.

Отже, що робити? По-перше, не випоминати рідним, близьким і Світобудові претензії і зауваження — в цей час кожен перебуває на своїй хвилі, а Світобудова тим більше, а от Неблага Сторона, слуги Мари і прочі сіди з-за туману цілком можуть вас почути, а ця публіка любить похуліганити і підкинути тріску-другу у ваш темний вогонь негативних емоцій і проблем.

Тому найголовніше, що треба відправити в багаття Самайна — і хай ляже попелом в майбутній новий урожай — наші внутрішні проблеми і заморочки, негативні програми, психологічні або емоційні залежності, агресію, гнів, стосунки, які вже не приносять користі і т.п.

Можна прописати в будь-який час до настання сутінок це все на папірчику — якщо хтось не встиг це зробити на виході з коридора затемнень —  і на ніч глядючи спалити на свічці, звертаючись не до Вищих і не до духів (вони святкують в цей час, їм не до вас, плюс я вже вище писала про Неблагу Сторону), а до своїх Старших — до дідусів і бабусь Роду, з проханням звільнити вас від тих програм і емоцій, від яких ви хочете звільнитися. Ну і звісно,  надвечір добре просто поговорити з Предками Роду — пригостити їх (випічкою, печеними яблуками, гарбузовими стравами) і згадати, подякувати за той ланцюжок генів і сплетінь, які подарували тілесне життя і вам.

В ці дні вдається будь-яка магія або психологічні практики, спрямовані на встановлення особистих кордонів, почуття безпеки і зміцнення наміру. Ще раз повторю, ми не просимо в цей час успіхів і нових можливостей. Ми просимо Сили щоб Жити — в різних сферах, в тих, які нам необхідні. І звільняємося від нерішучості, невизначеності, сумнівів, — всього того, що може завадити бути сильними. Ми прощаємо образи близьким  і звільняємося від негативних емоцій. Просимо звільнити нас від ворогів і суперників — якщо готові до битви і викликів.

Одним із символів Самайна-Саваня є Дикі Лови, що символізують настання темної пори року, коли життя відступає перед диханням зими. Їх очолюють божества Потойбіччя, духи смерті або люди, які побували в Нижньому світі і не змогли повністю повернутися в світ живих. Недобре, кажуть, побачити ці Лови, а ще гірше — приєднатися… але іноді так хочеться, щоб ті Дикі Мисливці когось забрали з собою… і ми всі знаємо, кого б нам хотілося відправити в Нижній Світ, правда?

Не забудьте, що в цей період дуже важливо мати в домі живий вогонь протягом всієї ночі — особливо якщо ви хоч трішечки-остілечки маєте стосунок до якоїсь магічної роботи, щоб в ці темні дні у вас був провідний вогник, який дозволить не загубитися.

Тож паліть вогні — починаючи з сутінок. Згадуйте рідних. Думайте про найдорожчих. Ставте кордони.  Звільняйтеся від примітивного. Плекайте небесне. Входьте усвідомлено і радісно в Темну пору року.  І найголовніше — бережіть живий вогник в душІ.

Фото: Vladyslav Sodel