Вранці 26 липня 2014 року постріли вбивці перервали життя Олега Бабаєва. Загинув Народний мер Кременчука, який за неповні чотири роки на посаді встиг багато зробити для міста і його мешканців. Він почав реформування багатьох галузей міського життя, відроджував міські парки та сквери, розвивав міські підприємства.

Зробити Кременчук найкращим містом в Україні – такою була найголовніша мета та найзаповітніша мрія Бабаєва. І він крок за кроком упевнено йшов до її втілення. Він почав з найпростішого – наведення чистоти й порядку на вулицях. Допоміг кременчужанам повірити в свої сили, в те, що промислове місто може бути ще й зеленим та квітучим.

У нього було багато планів, завдань та мрій, до здійснення яких не дожив він сам, але торжество яких бачать кременчужани. Життя Олега Бабаєва називають перерваним польотом. І це справді так. Бо підла рука вбивць обірвала його життя на самому злеті, на підйомі сил і прагнень.

Наразі покараний лише один з убивць Бабаєва. Нагадаємо, у 2019 році Гадяцький районний суд виніс перший вирок у справі за звинуваченням у вбивствах мера Кременчука Бабаєва та судді Автозаводського суду Лободенка. Одного з виконавців злочину – Ігоря Пасічного – визнано винним і засуджено до 10 років позбавлення волі. Вирок було оголошено 15 жовтня 2019 року. Ігор Пасічний прийняв рішення співпрацювати зі слідством. Він щиросердно зізнався у скоєних злочинах. І розповів, що організатором обох вбивств був Крижановський, а замовником – Мельник. Виконавцями стали Пасічний і Куник, при цьому постріли здійснював Куник, стверджував Пасічний у своїх показах перед судом.

Пасічний вже відбув покарання за свою співучасть у злочинах. Мельник, Крижановський та Куник досі перебувають у СІЗО. Як відомо, раніше справу намагалися розглядати в судах Кобеляк, Полтави, Гадяча. Однак щоразу розгляд зупиняли через те, що або присяжні, або судді брали відвід від розгляду справи. Експерти неодноразово відзначали, що відвід присяжних або суддів і призначення нових – це тактика затягування, яка вигідна підсудним та їхнім адвокатам. Насамперед тим, що поки звинувачені перебувають у СІЗО, їм іде термін як рік за два. По-друге, йде час і свідки забувають все більше деталей подій, які сталися у 2014 році. А тому адвокатам буде легше переконати суд не брати їхні свідчення до уваги. По-третє, йде розрахунок на те, що суспільство втрачає інтерес до справи.