Волонтер Сергій Горбатюк в інтерв’ю для “Кременчуцьких новин” розповів, як він у перші хвилини зреагував на ракетний удар по ТЦ «Амстор». Публікуємо його спогади про той страшний день:

“Того дня, 27 червня, ми готували гуманітарну допомогу для Лисичанська, Бахмутський напрямок. Зібрались вночі виїжджати, і тут я почув вибух. А в нас з друзями-волонтерами була домовленість: тільки-но що трапляється по нашому населеному пункту, відразу всі туди. Допомагаємо людям, розбираємо завали…У нас таке правило з початку війни. Бачив, як люди в одних майках та капцях забігали в палаюче приміщення та рятували людей. Найважче там було – це дихати, бо вогонь був жахливий. Нас люди обливали водою, щоб ми могли хоча б якось дихать, мокрі футболки одягали на обличчя і знову заходили туди… Це було пекло, люди кричали, просили про допомогу. Ти їх чуєш, але не бачиш…такий був дим і жахливий вогонь”, – розповідає Сергій Горбатюк.

Більше дивіться у сюжеті “Кременчуцьких новин”

Читайте також:

Кременчужани ніколи не пробачать цього злочину, – мер Малецький про трагедію в “Амсторі”

Суд визнав загиблою жительку Кременчука, яка після обстрілу “Амстору” вважалася зниклою безвісти

“Убивця авіаносців”. По Дніпру вдарили такою ж ракетою, що й по кременчуцькому Амстору

“Я витягла руку з-під завалів і мене побачили”: історія постраждалої від теракту в Кременчуці

Вибухи лунали один за одним: стало відомо, як з палаючого “Амстору” рятувались працівники аптеки

Вони бомбили Кременчук. Фото окупантів з військового аеродрому у Шайковці