“Раніше казали польські (католицькі) і українські (православні) свята, а сьогодні кажуть – українські і московські свята. Новий календар буде українським, а ті, хто залишаються на старому – трішечки на московському”, – заявив ВВС Україна митрополит Вінницький Симеон на початку архиєрейського собору ПЦУ в Києві, який ухвалив рішення перейти на новий церковний календар. Про це пише видання ВВС.

Православна церква України – найпопулярніша релігійна організація країни – затвердила повний перехід на новий календар. Раніше про таке ж рішення повідомила Українська греко-католицька церква. Тож вже з 1 вересня більшість християн України можуть почати відзначати релігійні свята по-новому. Різдво буде 25 грудня, а не 7 січня. Так само змістяться й інші свята – такі як Покрова (1 жовтня), Водохреще (6 січня) і Миколая (6 грудня).

Але це не стосуватиметься Великодня і деяких інших свят, зокрема Трійці.

Рішення про перехід на новий календар ПЦУ ухвалила на архієрейському соборі – зібранні усіх єпископів. Він відбувся у Києві в Трапезному храмі Києво-Печерської лаври. Проти переходу проголосував лише один єпископ з 53, ще один утримався.

Формально перехід ще має схвалити помісний собор церкви 27 липня 2023 року за участю мирян. Проте, як заявили виданню ВВС предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній та низка інших епископів, питання вже фактично вирішене, з 1 вересня перехід буде.

Перехід на новий календар став важким кроком, на який не наважувались десятиріччями. Церковники боялись, що люди не сприймуть реформу і будуть святкувати по-старому. Чи будуть переходити до УПЦ Московського патріархату, яка, як і РПЦ, була і є проти впровадження календарної реформи.

Проте після повномасштабного вторгнення Росії це питання набуло політичного забарвлення і більшість українців висловили підтримку такому кроку. Це питання почали сприймати як рух “Геть від Москви!”

Різниця між старим Юліанським і новим Григоріанським календарем складає 13 днів. Світська Україна разом з більшістю інших країн вже більше 100 років живе за точнішим – григоріанським календарем, запровадженим у XVI ст.

ПЦУ та УГКЦ перейшли на новий календар, але зберегли стару Пасхалію – традицію визначення Великодня.

То коли ж і що святкувати

УГКЦ та ПЦУ одночасно 1 вересня перейдуть на новий стиль для нерухомих свят, але зберігають чинну Пасхалію – святкування Великодня і прив’язаних до нього подій. Найбільше з них – Трійця, яку святкують на 50-й день після Великодня.

Такий перехід зі старого Юліанського календаря на новий без врахування Великодня називають “Новоюліанським календарем”. Саме так робили і православні церкви Європи, які також зберегли різний підхід до вирахування Великодня з церквами Григоріанського календаря.

Більшість українців (які послухають предстоятелів УГКЦ та ПЦУ) будуть відзначати Різдво 25 грудня, а не 7 січня. Улюблене дитяче свято Миколая тепер буде 6 грудня, а післяноворічне Водохреще – 6 січня.

Непроста ситуація буде з Покровою, яку звикли святкувати 14 жовтня. До цього дня прив’язаний день українського козацтва, адже саме Покрова була заступницею козаків.

На цю ж дату припадає день УПА та день захисників та захисниць України. Тепер релігійну частину цього симбіозу свят переносять на 1 жовтня.

14 жовтня та 7 січня зараз є офіційними державними святами з вихідним днем. Чи будуть їх скасовувати – питання до парламенту. Але у воєнний час і так усі вихідні на свята тимчасового скасовані.

Проте Православна церква України звернеться до держави з проханням перенести державні свята, які були прив’язані до релігійних.

“Звернемось до влади, щоб узгодити державні свята та церковні. Наприклад, це стосується дня державності на день пам’яті святого Володимира 28 липня, а тепер це буде 15 липня. Це ж стосується Покрови. Будемо просити переносити”, – розповів митрополит Епіфаній.

Повний перелік нових дат релігійних свят дивіться тут.