Гризуни перезимували у своїх норах на території  Диканського району, що на Полтавщині. Весною вони прокинулися й повернулися до життя. Байбаки живуть у норах, які викопали під землею. Усю зиму вони проводять уві сні, а навесні вилазять назовні. Харчуються, переважно, степовою рослинністю: травою, насінням та ягодами.

У різних місцевостях живуть бабачки, які різняться розмірами, забарвленням, пишністю хутра і навіть звичками та вміннями. Відомо понад 15 видів цих милих тваринок.

Одних назвали за кольором — бабак сірий, бабак сивий, бабак жовточеревий; інших — за місцевостями, де вони водяться — лісовий, степовий, альпійський, гімалайський, камчатський та ін. В Україні нині залишився тільки степовий бабак, або байбак. Від інших своїх родичів він відрізняється коротким хвостом і пісочно-жовтим забарвленням. Мисливці активно полюють на цих тваринок — заради їхнього м’яса, гарного хутра та цілющого жиру. Тож бабаків стає дедалі менше.

Зворушливі фото полтавських бабаків опублікував Roman Stuphuk на сторінці Тваринний світ України.