Небайдужі кияни викликали поліцію і медиків.

36-річна жінка Надія (ім’я змінено) родом з Дніпропетровської області (місто не вказуємо), з 2-х років сирота, але проживала в родині під опікою. Жінка мала декількох чоловіків, від яких народжувала дітей. Під час бесіди з нею було з’ясовано, що першу дитину виховує і повністю забезпечує колишній чоловік, вона з ними навіть не спілкується. Другу дитину взяла під опіку її родичка, а саму Надію позбавлено батьківських прав (були підстави).

Надія народжувала в пологовому будинку міста Києва, який знаходиться в Печерському районі. Співробітники пологового будинку відразу помітили, що в жінки є проблеми із вживанням алкогольних напоїв та наркотичних засобів. Відповідно до договору про співпрацю пологового будинку з центром соціальних служб фахівець із соціальної роботи терміново відвідав жінку з немовлям. Після детальної бесіди з Надією було з’ясовано, що вона в Києві вже 7 років, додому вона їхати не хоче, а в Києві не має ні житла, ні родичів, проживає зі співмешканцем у його знайомого в гуртожитку. Але від дитини вона не відмовлялась.

Фахівець із соціальної роботи надав породіллі комплекс соціальних послуг, інформування, консультування, надав психологічну підтримку та запропонував тимчасове житло – соціальну квартиру. На що Надія відмовилася та повідомила, що через жіночу консультацію Печерського району має домовленість з Полтавським реабілітаційним центром для матері і дитини. На початку жовтня волонтери доставили Надію до реабілітаційного центру.

Жінка з сином перебувала в реабілітаційному центрі з початку жовтня 2022 року до 16 березня 2023 року.

22 березня 2023 року до центру соціальних служб зателефонували небайдужі люди, і повідомили, що бачили жінку з 5-місячною дитиною на вул. М. Бойчука, яка проживала в погребі в повній антисанітарії та без жодних комунікацій. Наступного дня поліцейські та соціальні служби приїхали на місце, де, орієнтовно, могла перебувати жінка з немовлям.

Жінку майже відразу помітили спеціалісти в одному з приміщень схожих на погріб. Надія йшла на контакт, розказала про свою історію, розказала, що втекла з реабілітаційного центру з Полтавської області тому, що там режим, правила внутрішнього розпорядку, є обов’язки у кожного члена колективу, можна було користуватися мобільним телефоном лише у відведені години.

Зі слів Надії, фахівці центру допомогли оформити новонародженому сину свідоцтво про народження, декларацію з педіатром, обстежили її.

За спостереженням фахівців, немовля було не доглянуто належним чином, дитина жила в повній антисанітарії, матір його не мила, а протирала вологими серветками. Надія розказала, що годувала сина дитячими кашками, коли вона знаходила кип’ячену воду, яку приносили люди.

Під час профілактичної бесіди з’ясовано, що ніякими контрацептивами вона не користується, народжувати більше не хоче, що вона втомилась від дітей, втомилась не спати по ночах. Під час тривалого спілкування з Надією і пошуку шляхів розв’язання її проблем, вона сама сказала про те, що не хоче і не може далі виховувати сина. Через деякий час Надія сказала: «Напевно так буде краще для сина», і написала заяву про відмову від дитини на начальника районного відділу поліції та на начальника служби у справах дітей та сім’ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.