Михайло Парнета присвятив своє життя медицині: працював лікарем-хірургом 2-ї міської лікарні, потім очолював хірургічне відділення, впродовж 1963-2002 років працював завідувачем хірургічного відділення Вузлової лікарні станції Кременчук. За час роботи на ниві охорони здоров’я провів понад 10 тисяч хірургічних оперативних втручань різного ступеню складності, вилікувавши та врятувавши від смерті тисячі хворих.

У 2002 році йому присвоїли почесне звання “Заслужений лікар України”. Особисті заслуги лікаря-хірурга перед містом кременчужани відзначили, присвоївши йому звання “Почесний громадянин міста Кременчука”.

Як великий патріот України, Михайло Павлович стояв біля витоків створення одного з перших в Україні осередків Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка. Був співголовою першої у Полтавській області Кременчуцької міської організації Товариства «Просвіта». Активно сприяв створенню міського фонду «Шевченко і воля», ініціював громадський рух за спорудження у місті пам’ятника Тарасу Шевченку.

За значний особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення та з нагоди 18-ї річниці незалежності України, Михайло Парнета, як співзасновник міського фонду «Шевченко і воля», указом Президента України нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.