З початку повномасштабної війни кіберполіція викрила майже 500 людей, причетних до онлайн-шахрайства.

Зловмисники можуть просити гроші нібито на ЗСУ або виманювати ваші дані карток, обіцяючи фінансову допомогу, повідомляє Міністерство внутрішніх справ.

Схема 1: 

Знайома людина просить позичити грошей в особистому повідомленні в месенджері соціальної мережі. Це може бути хтось, із ким ви давно не спілкуєтесь, але є ризик, що сторінку людини зламали шахраї.

Що робити:

✅ зв’язатися з людиною через інший канал (телефоном, поштою, іншим месенджером) і запитати про повідомлення.

Якщо людина не надсилала повідомлення:

✅ розповісти, що її акаунт зламали;

✅ порадити змінити пароль до месенджера та увімкнути двофакторну аутентифікацію;

✅ попросити повідомити про інцидент Кіберполіцію та CERT-UA.

Схема 2:

Вам може надійти повідомлення в месенджері або пост у соцмережах про надання фінансової допомоги, яку може отримати будь-хто.

Гроші пропонують нібито від імені державних, міжнародних установ або банків.

Повідомлення зазвичай містить посилання на чат-бот або сайт, де нібито можна дізнатись додаткову інформацію.

Як діяти:

✅ потрібно отримувати інформацію, особливо з приводу фінансових виплат, лише з офіційних джерел;

❌ не переходити за сумнівними посиланнями;

❌ не повідомляти конфіденційної інформації стороннім (дані картки, логін та паролі до онлайн банкінгу тощо);

✅ якщо ж особисту (персональну) інформацію розголошено, потрібно звернутись до банку та заблокувати картку;

✅ якщо підозрюєте шахрайство – негайно повідомляйте правоохоронців.

Схема 3:

Повідомлення про евакуаційний рейс за умови передплати.

Що робити:

✅ перевіряти інформацію про евакуаційні рейси, гуманітарні коридори необхідно тільки на офіційних ресурсах;

✅ обирати післяплату перевезень;

✅ якщо ви постраждали від шахрайства, заповніть форму на сайті кіберполіції.

Схема 4:

Зловмисники можуть “продавати” в інтернеті товари, яких насправді не існує, за передплатою.

Як діяти:

✅ купуйте товари та сплачуйте кошти лише на перевірених сайтах;

✅ у разі сумнівів, надайте перевагу післяплаті;

✅ для онлайн-шопінгу відкрийте віртуальну картку і переказуйте на неї лише суму, необхідну для оплати;

❌ нікому не повідомляйте термін дії картки, CVV та PIN-код;

❌ при купівлі на платформі оголошень обговорюйте деталі угоди тільки в чаті цієї платформи – НЕ переходьте у сторонні месенджери;

✅ перевіряйте правильність назви необхідного сайту: один непомітний символ на панелі адреси може означати, що ви потрапили на фішинговий ресурс.

Схема 5:

Псевдопокупець може запитати реквізити картки для оплати за ваш товар на дошці оголошень і називати час здійснення переказу.

У цей час напарник зловмисника під виглядом працівника служби безпеки банку може зателефонувати вам і сказати, що для зарахування грошей необхідно “активувати платіжну картку”.

Він диктує реквізити підконтрольних рахунків, видаючи їх за коди активації картки.

Як діяти:

❌ не повідомляйте стороннім даних картки або даних, що можуть бути використані для підтвердження платежів;

❌ не виконуйте жодних операцій з “верифікації” карти;

✅ у разі сумнівів – телефонуйте до банку за телефоном, вказаним на звороті картки, і уточніть інформацію.

Схема 6:

Розсилання повідомлень начебто від офіційних установ про збір коштів на ЗСУ.

Що робити:

✅ переказуйте гроші лише через офіційні фонди, благодійні організації або людям, яких ви знаете особисто і яким довіряєте;

❌ не переходьте за сумнівними посиланнями;

❌ не вказуйте на сторонніх ресурсах даних вашої банківської картки.