“Семик”, “Зелені святки”, “Трійця покійних” або “Русалії” – це все назви одного і того ж свята, яке відзначається перед Трійцею. Свято це почали відзначати ще до приходу християнства. У древніх слов’ян був свій календар і по ньому вони вираховували дату Семика. Це можна зробити і зараз – до дня, коли ви відзначали Великдень, потрібно додати 47 днів або знайти сьомий четвер. У підсумку ви отримаєте дату за три дні до Трійці – вона і буде святковою.

Починаючи з Зелених святок і ще 7 днів після них, слов’яни шанували померлих. Причому, не всіх, а тільки загиблих не своєю смертю – самогубців, жертв насильства, злочинців, яких стратили, магів, жертв вбивць, потопельників, загиблих від епідемії і т.д. Такий день був тільки один в році, а наші предки вірили, що в цю дату померлі виходять у світ живих і беруть участь у всьому, що відбувається з людьми. У цю дату ходили на цвинтарі, приносили частування і квіти, а також прибирали на могилах, віддаючи дати поваги небіжчикам.

Цікавий факт: дівчат, які потонули в річці, називали русалками, так як вірили, що після смерті жінки перетворюються в них. Для того, щоб вшанувати пам’ять покійної, слов’яни робили з соломи і трави опудало, яке пускали по річці, або спалювали його в полі, щоб вітер розвіяв попіл по землі.

Основні заборони та застереження свят були пов’язані з водою. Слов’яни вірили, що потрібно обережно поводитися поруч з водоймами, особливо опівдні і опівночі, так як саме в цей час русалки виходять з води. Якщо істотам не сподобається те, що людина робить поруч з ними, то незабаром вони потягнуть її на річкове дно.

До речі, у  Кременчуці теж є особливі “русалчині” місця. Відомо, що найчастіше русалок можна побачити … на Петрівці. За словами директора краєзнавчого музею Кременчука Алли Гайшинської, мова йде про місточок на річці Сухий Кагамлик. Місцеві його називають “прорусалчиним місточком”.

Більше про містику цих свят і особливі місця нашого міста дивіться в сюжеті “Кременчуцьких новин”: