Великдень вже зовсім скоро святкуватимуть в Україні. А паски – неодмінний атрибут цього свята, за випікання якого цього тижня візьмуться українські господині. Традиційно наші пращури пекли паски  трьох видів: жовту паску — її святили і споживали в Неділю, паска Сонцю; білу паску — з нею ходили на кладовище на Проводи, паска душам померлих родичів; чорну паску — житній хліб, її українці їли щодня, паска господарям та родичам.

До роботи жінка повинна приступити з чистими і світлими думками, з веселим настроєм, а рідні в цей день не повинні сваритися між собою.

Кожній господині варто пам’ятати, що тісто для паски не любить протягів та обвіювання. Тому варто поставити його в темне закрите приміщення. Навіть звуки та вібрації можуть негативно вплинути на вашу майбутню паску – тому поводитись під час випікання  святкового тіста потрібно тихо.

Також пам’ятайте, що для тіста паски також шкідлива зміна температури. Зазвичай пасок випікають кілька, різних розмірів, часом для кожного члена родини, і обов’язково одну велику — для всіх.

Для випікання пасок є спеціальні форми — керамічні пасківники (зараз використовують і звичайні каструлі). Пасківники змащують смальцем або вершковим маслом, на третину наповнюють тістом і дають йому «підійти». Потім оздоблюють прикрасами з тіста. Садовлять паску і виймають її з молитвою.

Сьогодні випікання паски займає значно менше часу. Достатньо в середу звечора замісити тісто, розвівши в магазинних дріжджах, і покласти його в тепло, аби на ранок, щойно прокинувшись, можна було одразу замішувати паски і ставити їх до печі.

Паски печуть заздалегідь: у середу, четвер або суботу вранці. Як тільки господині посадять паски в піч і загнітять їх свяченою вербою, вони йдуть на город і садять розсаду — «щоб капуста була здорова, як паска». Паски в печі вони накривають хусточками, які потім зберігаються. Готовність паски перевіряють, обережно встромивши в неї тоненьку трісочку: якщо вона суха — паска готова. Аби верх паски не підгорів, можна (коли він достатньо підрум’яниться) покласти на нього змочений у воді кружечок паперу.

Особливим різновидом є сирна паска — спресована у формі обрізаної піраміди, що символізує гріб Господній, та з літерами «ХВ», що має означати перемогу Христа над смертю та його Світле Воскресіння.

Сучасні віяння

В українську паску тепер додають і шоколад, і мигдаль, і цукати. Доданків все більше, але рецепти тіста залишаються традиційними. Прикрашання паски також набуває сучасних віянь, а у магазинах продають безліч солодких елементів декорування (квіти, курчата, яйця та написи).

Прикмети

•  Якщо у господинi гарно пiдiйшло тiсто, то в хатi буде лише добро i родина буде щасливою. А якщо тiсто западається, то це слiд розумiти як застереження про лихо.
• Також вiрили в те, що лопата, на якiй пiдносять паску в пiч, має священнi властивостi. I якщо всi члени родини не доторкнуться до неї, то хтось обов’язково захворiє.
•  Здавна вiрили, що коли на Великдень свiтило сонце i небо було безхмарне, — це вiщувало погожий рiк i багатий урожай.
• Селяни боялися, аби на Великдень не падав дощ. Зате дощу дуже чекали в Обливаний понедiлок, бо вiн вiщував Боже благословення.
• Є ще така прикмета: коли дiвчина на Великдень вдариться лiктем, то її згадав милий. А якщо в неї засвербiли губи — до поцiлункiв.
•  Дiвчата в цей день вмивалися водою з миски, у якiй лежала червона крашанка. Казали, що дiвчина, яка це зробить, буде вродливою i рум’яною.
• Якщо верх паски западе або вона виявиться порожня всередині, то це віщує нещастя — хтось, кажуть, помре в цьому році.