Ювілярка отримала привітання від імені мера міста Віталія Малецького.

Поруч з нею у цей день знаходяться її найрідніші люди.

Ганна Іванівна народилася 15 березня 1922 року в селі Горби Глобинського району в багатодітній селянській сім’ї. Під час колективізації невелике господарство, яке вела родина, було зруйноване, реманент та худобу відібрано.

В 11-річному віці залишилися круглою сиротою, батьки та шестеро рідних братів і сестер померли під час Голодомору 1932-1933 років. Від голодної смерті дивом врятувала рідна тітка, яка влаштувала її пасти свиней у господарстві сільської лікарні.

До війни Ганна Іванівна перебувала в інтернаті та навчалася в школі.

Під час Другої світової війни була вивезена на примусові роботи до Німеччини, де вона тяжко працювала. Там одного разу їй довелося захистити дівчину-єврейку, яку вже майже хотіли кинути до табору смерті, але Ганні Іванівні разом із земляками все ж вдалося переконати наглядача, що та дівчина така ж українка, як решта робітників.

У 1945 році місто, в якому Ганна Іванівна утримувалася, звільнили американські підрозділи, і вона повернулася до свого рідного села. Там жила і працювала в колгоспі на різних роботах до 2012 року. Доглядала за телятами на фермі, займалася прополюванням та збиранням урожаю буряків на ділянці. Довгий час була ланковою.

Після виходу на пенсію продовжила працювати нянею у дитячому садку, а також у городній бригаді. Має 55 років трудового стажу. За свою працю неодноразово отримувала подяки, нагороди, відзнаки та заохочення від керівництва.

На даний час проживає у Кременчуці з сім’єю сина Анатолія.

Ганна Іванівна учасник Великої Вітчизняної війни, користується пільгами, передбаченими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Редакція КременчукТoday приєднується до привітань і бажає Ганні Іванівні міцного здоров’я!