Історичну довідку про меморіал «Вічний вогонь» у Горішніх Плавнях напередодні 73-й річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні опублікував Сергій ЄРЕМЕЄВ.

Він працює в місцевому музеї і зацікавився історією створення меморіалу, а також тим, хто там похований. Результати своїх історичних досліджень він оприлюднив у соціальній мережі.

«Після битви за Дніпро в жовтні-листопаді 1943 року на території, на якій пізніше виникло наше місто, знаходилося безліч поховань загиблих бійців. Там, де люди гинули, там їх і ховали. Тому коли будувалося місто, поодинокі поховання невідомих солдатів, які перебували в районі озера Барбара, почали переносити до центру міста – в район кінотеатру «Юність». Там був споруджений перший пам’ятник.

 

У 1967 році, за рішенням Комсомольської селищної ради, біля кінотеатру «Юність» був споруджений пам’ятник воїнам-визволителям. Він уявляв собою цегляний обеліск заввишки 6,5 метра. Зліва і трохи позаду обеліска була цегляна стіна з вмонтованою плитою з нержавіючої сталі, на якій були викарбувані прізвища похованих.

За відомостями «Облікової картки військового поховання», в 1969 році було зроблено перше поховання з братської могили села Горішні Плавні. Також в період 1971-74 років були проведені перепоховання з братських могил села Горішні Плавні та прилеглих хуторів. Також з хутору Іскра були перепоховані останки трьох льотчиків бомбардувальника, збитого в 1943 році. Над могилою льотчиків була встановлена ​​гранітна надмогильна плита.

У переддень 9 Травня 1972 року, в присутності ветеранів 252-й і 299-ї стрілецьких дивізій, біля братської могили було запалено «Вічний вогонь».

Усього було перепоховано останки 143 воїнів. З них 98 невідомих і 45 відомих воїнів. 45 відомих – це бійці 116-ї, 252-ї, 299-ї, 84-ї стрілецьких дивізій. Вони померли від ран в медсанбатах та шпиталях, які перебували в селі Горішні Плавні. Деякі з них отримали поранення внаслідок бомбардувань та артобстрілів. Але були й поранені під час боїв на правобережному плацдармі. Після цього вони були доставлені до медсанбату села Горішні Плавні. Також є серед них і бійці героїчного 1316-го винищувального протитанкового батальйону 116-ї стрілецької дивізії. Цей батальйон, зробивши маршкидок і прорвавшись у тил до німців в районі Редут, вийшов до Дніпра і утримував оборону, відбиваючи атаки до підходу головних сил. Всі учасники цього прориву були нагороджені орденами й медалями. За доступними нині документам медсанбатов і шпиталів, в селі Горішні Плавні було поховано більше воїнів, ніж було перепоховано в місті Комсомольську.

У 1995 році меморіал істотно реконструювали. Була демонтована плита з прізвищами похованих, а також гранітна плита з могили льотчиків. На нову стелу та нові плити були поміщені 244 прізвищ воїнів:

Які загинули при форсуванні Дніпра і поховані в інших місцях.
Воїнів, які зникли безвісти в нашому районі під час форсування Дніпра в 1943 році.
Воїнів з числа місцевих жителів, які загинули в період війни, і також похованих в інших похованнях.
А також з’явилася плита з прізвищами чотирьох воїнів-інтернаціоналістів, які загинули в Афганістані .

 

– Таким чином, з пам’ятника зникли прізвища людей, які тут поховані, і з’явилися прізвища людей, які тут не поховані, – зробив висновок музейний працівник Сергій Єремєєв на своїй сторінці в Facebook.