Рік тому, 5 квітня 2017-го, зазвичай тиха Полтава “прогриміла” на всю країну. Містяни вийшли на мітинг проти незаконного будівництва, але акція перетворилася на криваве побоїще.

Передумовами цього було обладнання місця під бізнес у названій арці представники ФОП “Степаненко” намагалися неодноразово, але громадськість та політичні сили суперечили. Востаннє – знесли силоміць конструкцію, а металеві ворота віднесли під стіни Полтавської міськради.

У відповідь на це претенденти заробляти цією місциною розпорядилися замурувати намертво арку з обох сторін. Для цього використали міцні металеві листи. Акція протесту 5 квітня минулого року на початку носила мирний характер – люди тримали у руках плакати та проголошували протестні промови. Однак невдовзі все перейшло в радикальні дії – спаяні плити почали нещадно громити під вигуки “Ганьба!”.

Аж тут з приміщення кав’ярні, розташованої напроти горезвісної арки, вискочили близько десятка кремезних чоловіків. Дехто з них був у амуніції, якій могли позаздрити спецпризначенці. Як виявилося пізніше, то були працівники охоронної фірми “Скорпіон-2016” з Кременчука, яких найняв забудовник арки ФОП Степаненко.

Змітаючи всіх на своєму шляху, вони підбігли до входу в арку і почали бити та розкидати присутніх. В хід пішли кийки, світло-шумові гранати та сльозогінний газ. Спочатку “тітушкам” вдалося розчистити майданчик перед аркою, але відійшовши і перегрупувавшись, полтавські активісти пішли у наступ. Кременчуцькі “охоронці” були зім’яті та побігли в сторону ТЦ “Злато місто”.

Перемога далася полтавцям важкою ціною. Під час бійки декілька активістів і один поліцейський отримали тяжкі поранення, в тому числі і ножові.

Один з активістів, ветеран АТО Олекса Коба, внаслідок сутичок отримав вісім проникаючих ножових поранень. Лікарі зуміли врятувати йому життя, але за чотири місяці лікування здоров’я Олекси так і не відновилось. Зараз він оформлює групу інвалідності.

Ці події могли стати кінцем правління одіозного мера Полтави Олександра Мамая і “ширки” у міськраді. Але створений у захопленій міськраді “Штаб спротиву” протримався лише кілька тижнів. Захопивши міськраду, його лідери висунули владі низку вимог, які всі були проігноровані. Мамай просто декілька днів не з’являвся на робочому місці.

Із декількох десятків кременчуцьких “тітушок” у підсумку на лаві підсудних опинилися тільки двоє, які нанесли ветеранам АТО ножові поранення. Суд над Євгеном Усенком і Анатолієм Прядком триває досі. Оскільки існує безліч відео- та фотодоказів їхніх дій під час акції протесту, адвокати вибрали шлях юридичних зачіпок та затягування процесу.

Останнє засідання, яке мало відбутися 26 березня 2018 року, і на якому вже мали досліджувати речові докази, перенесли аж на травень саме через відсутність під час судового процесу адвокатів підсудних.

Полтавцям вдалося відстояти будинкову арку на Соборності, 27, від забудови. Зараз вона вільна для проходу мешканців будинку і стала для полтавців, нарівні з Майданом, символом боротьби за гідність і власні права, передає Depo.Полтава