Це, звісно, лише припущення, можливі ризики, з якими кременчужани можуть зіткнутися у 2018 році. Сподіваємося, що все наведене нижче їх омине, пише ЕкономічнаПравда й наводить список п’яти можливих найбільших економічних негараздів цього року. 

1. Криптовалюта. Незважаючи на неоднозначне сприйняття біткоїна, він прийшов надовго. Як би ми до нього не ставилися, але тепер ця криптовалюта — частина фінансової системи. Якщо ж руйнується частина, то може похитнутися вся система.

Сказати, що трапиться, якщо криптовалюта “впаде”, ніхто із світових фінансистів не береться. Якщо це таки станеться, Україна точно не залишиться осторонь. Причому постраждають не лише власники “крипти”.

Якщо впаде біткоїн, то блокчейн, який позиціонували як революційну технологію і яку впроваджують багато країн, теж стане виглядати менш надійною.

“Якщо біткоїн перестане працювати, гроші, які інвестори передали раннім послідовникам, залишаться у ранніх послідовників. Гроші не “згорять” і не “загубляться”, біткоїни нікуди не подінуться. Просто їх вартість зменшиться або буде дорівнювати нулю”, — пояснює керівний партнер BlockchainLab Станіслав Подьячев.

2. Фінансова криза. Апокаліптичні прогнози щодо краху світової фінансової системи з’являються кожного року. Українці, які звикли жити в стані перманентної кризи, навіть не звертають на це уваги. Проте така загроза існує, і Україна тоді постраждає більше за інших.

Ризиків чимало: злет біржових індексів в умовах помірного зростання економіки, рівень інфляції у США, плани ядерних випробувань Північної Кореї, потенційна бульбашка на ринку житла у Швеції та Норвегії, Китай з астрономічними боргами та “перегрітим” ринком нерухомості.

Найгірша новина в цій ситуації — сировинний тип української економіки. Глобальні кризи завжди обвалюють ціни на сировину і сильно б’ють по доходах українського бюджету та курсу національної валюти.

3. Кібератаки. Для України це один з найбільших викликів. Події 2016-2017 років це лише підтверджують. Найбільшу в своїй історії кібератаку Україна пережила у липні 2017 року, але це тільки початок.

На думку фахівців, кібератаки будуть спрямовані на критичну інфраструктуру і системи голосування.

“В Україні збільшиться кількість кібератак, спрямованих на розробників програмного забезпечення, провайдерів IT-сервісів та інші компанії, які надають інформаційні, консалтингові та фінансові сервіси. Мета кібератак — отримання доступу до більшої кількості об’єктів інфраструктури”, — каже генеральний директор компанії Information Systems Security Partners (ISSP) Роман Сологуб.

Питання інформаційної безпеки стоять на порядку денному не перший рік, але вирішуються вони вкрай повільно.

4. Зрив співпраці з МВФ. Це Нацбанк називає головним макрофінансовим ризиком 2018 року, і не дарма.

За роки співробітництва з фондом Україна виконала хіба що першу програму МВФ — у 1994-1995 роках. Тоді уряд отримав два транші на 763,1 млн дол. Після цього жодна з програм не була виконана повністю.

Цього разу Україна не тільки не виконала вимоги для отримання наступного траншу, а відмовилася виконувати одну з вимог, яка стала ключовою для отримання останнього, четвертого траншу обсягом 1 млрд дол.

Невиконання підписаних домовленостей може не тільки поставити на тривалу паузу подальшу співпрацю з кредитором, а й винести на порядок денний питання про повернення Україною останнього траншу.

5. Обвал на ринку нерухомості. Про ризики, пов’язані з надлишком житла на ринку нерухомості, експерти почали говорити ще у 2016 році. Однак широке обговорення цієї проблеми почалося влітку 2017 року після публікації звіту НБУ про фінансову стабільність.

У чому загроза? На ринку утворився надлишок квартир через низький попит. Про низьку активність покупців свідчить маркетингова політика забудовників.

Тож експерти пророкують повторення ситуації 2008-2009 років, коли зупинилися численні будівництва і постраждало багато українців.