Платники податків Кременчуцької ОДПІ спрямували до держбюджету 1,8  мільярдів  гривень податкових платежів
1 мільярд 813 мільйони 698 тисяч гривень податків і зборів надійшло до держбюджету від платників податків Кременчуцької ОДПІ з початку року. Сума сплачених податків платниками кременчуцького регіону протягом січня-листопада 2017 року перевищує минулорічні надходження на 616,5 мільйонів гривень або 51,5 відсотків, – інформує в.о. начальника Кременчуцької ОДПІ Андрій Якименко.

«Якщо проаналізувати стан сплати в розрізі всіх податків, що надходять до держбюджету, то варто відзначити, що ПДВ залишається основним бюджетоутворюючим податковим платежем. Надходження ПДВ за підсумками одинадцяти місяців склали 826,6мільйонів гривень. Це 45,6 відсотка від загальної суми», – зазначає в.о. начальника Кременчуцької ОДПІ Андрій Якименко.

Також основними джерелами поповнення державної казни є: податок на доходи фізичних осіб – 458,7 млн.грн., рентна плата – 277,3тис.грн., податок на прибуток – 112,6млн. грн., військовий збір – 93,4 млн. грн. та екологічний податок – 28,3млн.грн. Темп зростання платежів в поточному році зафіксовано за всіма бюджетоутворюючими податками.

Кременчуцька ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області

На соціальні гарантії платники податків Кременчуцької ОДПІ спрямували  понад  один мільярд гривень ЄСВ
З початку року платники податків Кременчуцької ОДПІ перерахували до бюджету 1 млрд. 131 млн. грн.. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що на 423,4 млн. грн. або на 60 відсотків перевищує показник 11 місяців минулого року.

Зокрема, за підсумками листопада поточного року на соціальні гарантії направлено 111,9 млн. грн. ЄСВ. Порівнюючи з листопадом минулого року надходження зросли на 41млн. грн., або на 58 відсотків.

За словами в.о. начальника Кременчуцької ОДПІ Андрія Якименка, позитивну динаміку надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування досягнуто завдяки цілеспрямованій роботі з роботодавцями щодо підвищення рівня оплати праці найманим працівникам, вжиттю заходів з детінізації доходів та легалізації зайнятості населення.

Кременчуцька ОДПІ Головного управління  ДФС у Полтавській області

Майже 55 тисяч адміністративних послуг надано в  центрах обслуговування платників Кременчуцької ОДПІ

Протягом 11 місяців поточного року Центрами обслуговування платників (ЦОП) Кременчуцької ОДПІ надано 54  837 адміністративних послуг.
Серед  адміністративних послуг  найпопулярнішою є  видача картки платника податків та внесення до паспорта  громадянина  України даних про реєстраційний номер  облікової картки платника податків з Державного  реєстру фізичних осіб – платників податків. З початку поточного року було надано майже 26 тисяч  таких послуг.

Друге місце за популярністю припадає на послугу «Видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків». За 11 місяців 2017 року видано майже 10 тисяч довідок.

Часто запитуваними є також такі адміністративні послуги:

–  надання витягу з реєстру платників єдиного податку – звернулось  4 853 суб’єкта господарювання;

– реєстрація платника єдиного податку – 3 201 звернення;

–  реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платниками єдиного податку –  2 933 записів;

– реєстрація реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, звернулось 4 664 суб’єкти господарювання;

–  видача довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету – 1 358 звернень;

– видача довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи – 809 звернень.

Крім адміністративних послуг в ЦОП надаються  інших послуг, зокрема консультації з питань податкового  законодавства,  отримання  вхідної кореспонденції, прийняття  звітності.

Для платників податків у приміщенні ЦОП розміщені інформаційні та тематичні стенди з питань застосування норм Податкового законодавства, зразки заповнення заяв, податкової звітності, єдиного внеску та перелік надання адміністративних послуг.

Платники податків у зручний для них час мають змогу подати податкову звітність, отримати кваліфіковану усну консультацію, адміністративні послуги, скористатися інформаційними стендами, які допомагають відвідувачам оформити заяви та декларації, дають можливість ознайомитися з новаціями податкового законодавства, законодавства щодо ЄСВ тощо. Також в Центрі обслуговування платники мають доступ до мережі Інтернет, що дає їм змогу формувати та передавати звітність в електронному вигляді.

Нагадаємо: Центр обслуговування платників Кременчуцької  ОДПІ працює з понеділка по четвер з 09-00 години до 18-00 години, у п’ятницю з 09-00 години до 16-45 години, у суботу – з 09-00 години до 13-00 години, неділя –вихідний.

   Кременчуцька ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області

До відома сільськогосподрських товаровиробників – платників ПДВ

З метою мінімізації впливу помилок, допущених платниками податку при визначенні в ПН/РК ознаки їх належності до спецрежиму (не вказано код “2” або “3” після першого знака дробу у номерах податкових накладних, які складено за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спецрежиму, і навпаки), на результат обчислення в СЕА ПДВ реєстраційного ліміту та значення показника ∑перевищ ДФС України розроблено порядок надання платниками податків інформації щодо типу помилок у визначенні ознаки належності до спецрежиму, допущених в окремих податкових накладних (Лист ДФС України від 28.11.2017 року № 32659/7/99-99-15-03-02-17).

Подати розрахунки коригування необхідно до 08.12.2017.

Загальний порядок

1. Надання платниками податків інформації, яка встановлює відповідність між ознакою, зазначеною в номері ПН/РК (а саме підтвердження ознаки їх належності до спецрежиму, або навпаки), із операціями, здійсненими ними в період дії спецрежиму і за якими такі податкові накладні було складено, відбувається шляхом складання та подання до ДФС окремого документа: Повідомлення у вигляді розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – Повідомлення-РК).
2. Подання Повідомлень-РК до ДФС здійснюється із застосуванням механізму, що використовується для направлення на реєстрацію в ЄРПН розрахунків коригування.
3. Повідомлення-РК складається за чинною на сьогодні формою Додатка 2 до податкової накладної – Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.
4. Повідомлення-РК може бути складене виключно до податкових накладних, які відповідають таким критеріям:

4.1. дата складання податкових накладних припадає на період з 01.07.2015 по 31.12.2016;

4.2. дата реєстрації податкових накладних в ЄРПН – не пізніше 15.01.2017;

4.3. сума податку, зазначена в таких податкових накладних, відображена у розділі І “Податкові зобов’язання” податкових декларацій, які були подані в межах спецрежиму (декларації за формою 0121-0123 та 0130) або за якими здійснювалися розрахунки з бюджетом (декларація за формою 0110);

4.4. сума податку, зазначена в таких податкових накладних, відображена у розділі І “Податкові зобов’язання” Додатка 5 до податкової декларації з податку на додану вартість “Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)” (далі – Додаток Д5);

4.5. податкові накладні були включені до складу податкових зобов’язань того звітного періоду, на який припадає дата їх складання (незалежно від дати реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН).

5. Подання Повідомлень-РК до ДФС здійснюється платниками податку лише в період з 27.11.2017 по 08.12.2017 включно.
6. Інформація від ДФС щодо прийняття Повідомлень-РК буде надана платникам після закінчення терміну їх прийняття (після 08.12.2017), незалежно від дати подання Повідомлення-РК до ДФС, за результатами їх опрацювання щодо відповідності поданим раніше ПН/РК та податковій звітності.

Інформація буде надана ДФС шляхом надсилання платнику квитанції з інформацією про прийняття Повідомлення-РК або про відмову в його прийнятті із зазначенням причин відмови.

Кременчуцька ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області

 

Не пропустить граничний строк переходу на спрощену систему оподаткування
Підприємці, які вирішили з початку 2018 року перейти на спрощену систему оподаткування, повинні до 15 грудня 2017 року подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.

Платники податків можуть перейти із загальної на спрощену систему оподаткування при дотриманні наступних вимог:

– відсутність податкового боргу на день подання заяви (пп. 291.5.8 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)). При цьому не вважаються податковим боргом суми узгоджених податкових зобов’язань, строк сплати яких не настав;

– якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на єдиний податок, дотримано вимоги п. 291.4 ст. 291 ПКУ, тобто умови роботи у зв’язку з обраною групою (пп. 298.1.4 ст. 298 ПКУ).

Заява подається за вибором платника податків в один із таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Кременчуцька ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області

Хто з підприємців може перейти на «спрощене» оподаткування

Кременчуцька ОДПІ нагадує, щоб стати „спрощенцем” з 2018 року необхідно не пізніше 16 грудня 2017 року подати заяву та з 1 січня 2018 року здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування.

Відзначимо, що відповідно до п. п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

– не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

– обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (п. п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Кременчуцька ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області

 

Наявність у фізичної особи податкового боргу є підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації платником єдиного податку
Відповідно до п.п. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Однією з підстав для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку згідно з п.п. 299.6.1 п. 299.6 ст. 299 ПКУ є невідповідність такого суб’єкта господарювання вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ.

Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

З набранням чинності 1 січня 2017 року Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», було внесено деякі зміни до окремих норм застосування спрощеної системи оподаткування, зокрема до п.п. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Починаючи з 01.01.2017 згідно п.п. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп платники податків, (зазначена норма ПКУ, в редакції що діяла до 01.01.2017, застосовувалась для суб’єктів господарювання), які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Таким чином, з 01.01.2017 підставою для контролюючих органів при прийнятті рішення про відмову у реєстрації фізичної особи – підприємця платником єдиного податку є наявність у такого платника податків податкового боргу зі сплати податків та зборів, за якими визначені грошові зобов’язання, в тому числі, які не пов’язані із здійсненням господарської діяльності, крім наявного боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Кременчуцька ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області

 

Щодо подання звітності неприбутковою організацією, яка не пройшла перереєстрацію

Державна фіскальна служба України надала  індивідуальну податкову консультацію від 17.11.2017 р. N 2662/6/99-99-15-02-02-15/ІПК щодо подання звітності неприбутковою організацією, яка не пройшла перереєстрацію до 01 липня 2017 року.

Відповідно до положень п. 35 підрозділу 4 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу неприбуткові організації, внесені до Реєстру на день набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року N 652-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій”, що не відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу, з метою включення до нового Реєстру зобов’язані були до 01 липня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність до норм Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.

Неприбуткові організації, які не привели свої установчі документи у відповідність до норм п. 133.4 ст. 133 Кодексу, після 01 липня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру.

Таким чином, така організація з 01 липня 2017 року втрачає ознаку неприбутковості та стає платником податку на прибуток підприємств.

Отже, протягом 2017 року зазначена організація має два “статуси”: не є платником податку на прибуток (до 01.07.2017) та є платником податку на прибуток (з 01.07.2017) і, відповідно, повинна відзвітувати за два таких періоди.

Згідно з пп. 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 Кодексу для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу та внесені до Реєстру, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених пп. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Відповідно до п. 137.5 ст. 137 Кодексу для платників податку на прибуток, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), встановлюється річний звітний період, для яких він починається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду.

Таким чином, неприбуткова організація – юридична особа, яка не привела свої установчі документи у відповідність до норм п. 133.4 ст. 133 Кодексу до 01 липня 2017 року, сплачує податок на прибуток як новостворений платник цього податку на підставі податкової декларації за річний звітний період, який розпочинається з 01 липня 2017 року і закінчується 31 грудня 2017 року.

Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 N 553, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за N 932/29062 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 N 469).

Податкова декларація з податку на прибуток (далі – Декларація) подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 N 897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за N 1415/27860 (зі змінами, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 08.07.2016 N 585, від 28.04.2017 N 467).

З огляду на викладене порядок звітування неприбутковими організаціями – юридичними особами, яких з 01 липня 2017 року виключено з Реєстру (на виконання п. 35 підрозділу 4 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу) та які з 01.07.2017 по 31.12.2017 є платниками податку на прибуток, такий:

за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 неприбуткова організація подає до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року (який для таких організацій дорівнює періоду з 01.01.2017 по 30.06.2017), та фінансову звітність за перше півріччя 2017 року – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Звіту 01 березня 2018 року;

за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 така організація повинна подати до контролюючого органу декларацію з податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період з 01.07.2017 по 31.12.2017, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації 01 березня 2018 року.

Починаючи з 01.01.2018, організація, яка не внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, оподатковується на загальних підставах як платник податку на прибуток.

Кременчуцька ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області

 

Припинення державної реєстрації не припиняє податкових зобов’язань фізичної особи-підприємця

ДФС України надала індивідуальну податкову консультацію від 27.10.2017 №2411/С/99-99-08-02-01-14/ІПК щодо перебування на обліку в контролюючих органах фізичної особи – підприємця після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

Відповідно до статті 67 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та статті 5 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон N 2464) зняття з обліку у контролюючих органах фізичних осіб – підприємців здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

При цьому державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Порядок зняття з обліку фізичних осіб – підприємців визначений підпунктом 6 пункту 11.22 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (зі змінами).

Дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.

Відповідно до абзаців другого та третього пункту 177.11 статті 177 Кодексу фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Згідно з підпунктом 2 пункту 299.10 статті 299 Кодексу реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (пункт 294.6 статті 294 Кодексу).

Фізична особа – підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина восьма статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” (зі змінами)).

Згідно з абзацом сьомим частини першої статті 5 Закону N 2464 зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону N 2464 у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою – підприємцем.

Зняття з обліку фізичної особи як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюється відповідно до пункту 1 статті 5 Закону №2464 після проведення передбачених законодавством перевірок платника та проведення остаточного розрахунку.

З огляду на зазначене, після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності, та зобов’язана забезпечити остаточні розрахунки з податків та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від провадження підприємницької діяльності.

Кременчуцька ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області

Особливості оподаткування вартості святкових подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи

Особливості оподаткування вартості святкових подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих від органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, визначено Законом України від 30.11.2000 №2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» зі змінами (далі – Закон №2117).

Так, згідно із Законом №2117 у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб – батьків, які отримали дитячі святкові подарунки від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Під дитячими святковими подарунками слід розуміти набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до п.п.165.1.39 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2017 році – 800 грн).

Вартість дарунків, яка не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, роботодавець (інша особа, що надає дитячі подарунки) відображає у податковому розрахунку за формою №1ДФ за ознакою доходу «160».

Якщо вартість дитячих новорічних подарунків та квитків, які надаються платникові податків, перевищує у 2017 році 800 грн., то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та відображається роботодавцем (особою, що надає дитячі подарунки) у податковому розрахунку за формою №1ДФ за ознакою доходу «126», як додаткове благо. Крім того, якщо вартість подарунку перевищує 800 грн., із суми перевищення слід сплатити 1,5% військового збору.

Кременчуцька ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області

 

Що чекає ФОП-«єдинника» ІІІ групи за невідображення щоденного руху готівки

Питання ведення операцій з готівкою регулюються Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою від 15.12.2004 р. № 637 (далі — Положення № 637), згідно з п. 2.6 якого вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткування готівки — це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 1.2 Положення № 637 книга обліку доходів і витрат — це документ установленої форми, що застосовується згідно із законодавством України для відображення руху готівки та ведеться щодня за підсумками робочого дня.

Відповідальність за порушення норм із регулювання обігу готівки в нацвалюті визначено Указом від 12.06.95 р. № 436/95-ВР (далі — Указ № 637).

Статтею 1 Указу № 637 установлено, що у разі порушення фізичними особами — громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Нацбанком України, до них застосовуються фінансові санкції у формі штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Таким чином, незабезпечення щоденного за підсумками робочого дня у хронологічному порядку відображення підприємцем — платником єдиного податку III групи руху готівки у книзі обліку доходів вважається несвоєчасним оприбуткуванням готівки, за що передбачено відповідальність у п’ятикратному розмірі несвоєчасно оприбуткованої суми.

Кременчуцька ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області

 

ЄСВ сплачений не на той рахунок: чи застосовуються штрафні фінансові санкції

ЄСВ сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, які не мають банківського рахунка, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку.

У результаті сплати ЄСВ на невідповідний рахунок виникає недоїмка. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовується штраф у poзмірі 20% своєчасно несплачених сум. Водночас на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Процедура перерахування на належний рахунок помилково сплачених коштів здійснюється на підставі заяви платника. Таким чином, за період з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня, що настає за днем подання заяви платником, фіскальні органи застосовують штрафні санкції та нараховують пеню за несвоєчасну сплату ЄСВ.

Кременчуцька ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області

ПОДАТКОВИЙ КАЛЕНДАР 

Понеділок, 11 грудня 2017 року

Останній день подання

•  звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за листопад (форма № 1-РС)
• звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за листопад (форма № 2-РС)
• звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за листопад (форма № 3-РС)
• звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за листопад (форма № 1-ОА)
• звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за листопад (форма № 1-ОТ)