Християни вважають Михайла його одним із семи архангелів (старших ангелів), архістратигом небесного воїнства, покровителем людського роду.

Згідно з прийнятою у християнстві небесною ієрархією, Михайло – верховний воєначальник у війні з ворогами Бога.

За стародавніми переказами, колись сатана був найяснішим із небесних духів, за що його назвали Люцифером. Але з часом у нього з’явилися самолюбство, гордовитість і злоба, і він спокусив цим багатьох інших духів. Архангел Михайло зібрав військо благочестивих ангелів і виступив на війну проти сатани та його ангелів. Підступний сатана не втримався і був скинутий разом зі своїм військом на землю. А Архангел Михаїл відтоді не перестає боротися за славу Творця та за справу порятунку роду людського.

Архістратига Михайла здавна називають ангелом-охоронцем усіх християн, а українці вважають його покровителем столиці нашої держави – Києва. Недарма на сучасному гербі Києва, як і стародавньому, зображений образ архістратига з мечем.

Михайла змальовують мужнім лицарем, який перемагає всі темні сили на землі. Тому, коли гримів грім, наші предки говорили: це архістратиг Михайло веде війну з чортами. А ще кажуть: де б не заховався нечестивий – стріла архангела знайде його скрізь.

Існує дуже поширений переказ про чорта, який намагався сховатися від архістратига Михаїла. Щоб урятувати, чорт почав називати предмети, за якими Михайло не дістав би його. Серед можливих варіантів він називав навіть людину, але архістратиг Михайло сказав, що в цьому разі людину він уб’є та дасть їй царство небесне, а чортові все одно – непереливки! Так чорт перелічив геть усі предмети, під якими міг би сховатися, аби Бог його не дістав, а про кущ ліщини забув. Тож мисливці радять під час бурі в лісі ховатися під ліщиною, оскільки там грім не вб’є.

21 листопада часто випадає перший сніг, тому в народі кажуть: «Михайло на білому коні приїхав».

День Архангела Михаїла – свято світлий і веселий, коли не можна сваритися і лаятися. Традиційно, до цього дня завершуються всі сільськогосподарські роботи, і починається народне гуляння з піснями і танцями.

Люди бенкетували протягом тижня – на столах обов’язково повинно було бути присутнім домашнє пиво, смажене м’ясо, мед і пироги. Тому до свята готувалися заздалегідь.

У цей день не можна було виконувати серйозну роботу – рубати сокирою, різати ножем, щоб не розгнівати святого Михайла і щоб він не зривав дахи з будинків.

Народні прикмети:

Якщо цього дня сніг буде мокрим, то майбутній урожай буде хорошим.

Якщо стоятимуть густі тумани, то така погода протримається до зимового Миколая.

Якщо на Михайла ніч ясна, то зима буде сніжна і красна.

Якщо Михайло дощем служить – добру й суху весну ворожить.

Іній – на великі сніги, а туман – на відлигу.

Якщо відлига – не жди санного шляху до Миколи.

Як на Михайла вітер з полудня, то буде тепло і до півгрудня.

День на Михайла похмурий і на деревах іній – до хорошого врожаю.

Від Михайла зима морози кує.

Як Михайло закує, то Микола не розкує.