18-ту школу пересічним людям без навігатора доволі важко знайти. Однак, переступивши її поріг, відриваєш її з нового боку. Зі стін цієї школи вийшов герой Небесної сотні – Ігор Сердюк, який одним із перших загинув на Майдані. Нагадує тут про нього меморіальна дошка і свіжі квіти, які діти не забувають класти сюди на кожне свято. Та і не тільки на свято…

 Новинний світ переповнений розмовами про реформи в освіті, про 12-річне навчання, плюси та мінуси навчального процесу. І, здається, осторонь всіх цих розмов залишились тільки безпосередні об’єкти цієї ж реформи – школярі.

Вони безперервно вчаться і навіть встигають змагатися за звання президента школи.

Пам’ятаєте, теж брали участь? Чи хоча б голосували?

Учениця 9 класу цієї школи Вероніка Жупинська налаштована разом з іншими учнями дати старт таким потрібним і таким очікуваним змінам в освіті.

Її приклад надихнув нас. І ми хочемо, аби і ви більше дізнались про молодих реформаторів Кременчука.

Вероніко, що тебе надихнуло поборотися за зміни в освітньому процесі? 

Зміни. Потреба в змінах. Я готова зробити все можливе, щоби наша школа стала кращою. І це ми повинні робити разом, вся наша молодь.

Що не влаштовує тебе та інших в шкільному житті?

Не вистачає різноманітних заходів та чогось модерного, свіжого. І це в першу чергу залежить від нас,  від молоді. Я очолюю молодіжну ініціативу, і ми будемо запроваджувати в школі покази кінофільмів на будь-який смак, спортивні заходи, кружки з технологіями, мотивуючі конкурси. І, авжеж, зустрічі з цікавими людьми. Я вже хочу найближчим часом запросити до нас відому у Кременчуці художницю Оксану Бойко, або ж музиканців із кременчуцьких гуртів… 

Навколо нас так багато талантів. То, може, час їх відкривати для себе?….

Чим ти пишаєшся в школі?

Я пишаюся нашими педагогами. Вражає їхнє терпіння,  їх знання. 

Хто твоя найбільша підтримка?

Це мама та бабуся. Вони найбільш мене підтримують До їх порад я  завжди прислуховуюсь.

Твій секрет подолання життєвих негараздів.

Дивитися тільки вперед і насолоджуватися життям!

Що б ти хотіла сказати іншим учням?

За дев’ять років навчання я так само, як і вони, знаю і переваги, і недоліки навчання в школі. Я готова почути кожного і стати їхнім голосом.

Перемагає той, хто бореться. Разом ми змінимо нашу школу, нашу країну, варто тільки почати.

Мабуть, ти багато знаєш про реформи в освіті. Правильно робить наша влада? Чи реформи треба допрацьовувати?

«А ніч тобі навіщо?» – каже вчитель учневі, що не підготував домашнє завдання. Бо вчитель не читав шкільний підручник “Основи здоров’я”, у якому нашим дітям пояснюють ази здорового способу життя. У тому підручнику написано, скільки учень має витрачати часу на спорт і на прогулянки, аби мати міцне тіло, здорову психіку, світлий розум і жагу до знань. Смішно, правда? Це слова журналістки Лесі Москаленко, але кожен учень зіштовхується із такими проблемами. Повірте, ми вчимося більше, ніж наші батьки працюють… А таке надмірне навантаження виховує у дітей лише уміння “закосити” та обдурити вчителя (а потім роботодавця і державу), бо по-іншому в школі не виживеш. Ось цьому насправді і вчить наша освіта. Ми повинні це змінити.

Наостанок Вероніка запитала в нас поради, як нам її школа і що б ми порадили їй на шляху до змін і боротьби.

Радимо цій дівчинці одне – заряджати інших таким світлом і жагою до змін.

Тетяна Хвильова