Сьогодні, 21 жовтня, народному меру Кременчука Олегу Бабаєву виповнилося б 52 роки…

Він народився у Курську, у 1965 році. Тут пройшло його дитинство, згодом він навчався у Мінському військовому училищі, служив у Радянській армії.

Але найулюбленішим містом для нього став Кременчук.  З 2007 року він представляв його у Верховній Раді як народний депутат, а в 2010-му кременчужани  довірили йому  керувати містом, обравши своїм мером.

Зробити Кременчук найкращим містом в Україні – такою була найголовніша мета та найзаповітніша мрія Бабаєва. І він, крок за кроком, упевнено йшов до її втілення.

Він почав з найпростішого – наведення чистоти й порядку на вулицях. Допоміг кременчужанам повірити в свої сили, в те, що промислове місто може бути ще й зеленим та квітучим.

У нього було багато планів, завдань та мрій, до здійснення яких не дожив він сам, але торжество яких  бачать кременчужани.

Життя Олега Бабаєва називають перерваним польотом. І це справді  так. Бо підла рука вбивць обірвала його життя на самому злеті, на підйомі сил і прагнень.

Сьогодні тисячі кременчужан згадають свого мера “незлим тихим словом”.

Давайте зробимо це разом…