Місце проведення та назва фестивалю — не випадкові.

Більське городище науковці ототожнюють зі скіфським містом Гелон. Існувало воно впродовж 500 років VIII–IV століття до нашої ери. Вже багато років археологи досліджують Більське городище та місце поховання скіфів. Та саме цей рік науковці називають особливим. Цьогоріч їм вдалося розкопати унікальні та найцінніші речі за всю історію дослідження.

Цьогоріч ми розкопали золоті бляшки, бронзове дзеркало із зображенням пантери, шкіряний пояс із бронзовими виробами на ньому, елементи зброї, сагайдачний набір, прикрашений золотими пластинами, цілу грецьку амфору, глиняний глечик, останки кістяків людей і коня. Усім знахідкам близько 2,6 тисячі років, — розповів директор історико-культурного заповідника «Більськ» Полтавської облради Ігор Корост.

Самі ж знахідки на «Гелон-фесті» не презентували. Проте ознайомитися зі скіфськими традиціями, культурою та побутом на святі можна було. Передати атмосферу того часу допомагали актори. Відповідно одягнені, вони зустрічали гостей свята.

Ми намагалися якомога точніше відтворити одяг, який носили скіфи. Це їхній парадно-військовий наряд. А також зброю — луки, списи, кинджали, мечі, — додав Ігор Корост.

Цьогоріч етнофестиваль «Гелон-фест» проводять вперше. Проте організатори планують зробити його щорічним.

 

Фестиваль хоч і одноденний, але мав насичену програму. Гарний настрій гостям свята дарували полтавські симфонічний та камерний оркестри, заслужений ансамбль пісні та танцю «Лтава», а також артисти музично-драматичного театру імені М.Гоголя та академічного театру ляльок. Відвідувачі залишилися задоволеними.

Також на фестивалі можна було смачно поїсти та придбати на ярмарку вироби хенд-мейд — вишиванки, картини, ляльки-мотанки, глиняний посуд, солом’яні капелюхи, прикраси, сувеніри. І все — з натуральних матеріалів.

За матеріалами прес-служби ОДА та соціальних мереж