Світловодський «білий дім» скоро може не належати міській територіальний громаді, а перейти в приватну власність громадянки Шевченко.  За певною інформацією, щодо цього у Державній реєстраційній службі  вже зареєстрована відповідна заява.

Річ в тому, що наприкінці 2006-го року Світловодський міськводоканал накопичив величезні борги і по зарплаті, і за енергопостачання. Тож міські депутати ухвалили рішення про відкриття тодішнім “Східно-Європейський банком” (СЄБ) кредитної лінії для міськводоканалу на суму у два мільйона гривень. Плюс 18,5% річних.

А заставою цього кредиту стала будівля світловодської мерії. На той час її оцінили на 7 млн. гривень.

Але, борги ніхто не квапився повертати. І так тривало роками. За цей час збанкрутував і СЄБ.  Але зобов’язання по боргам залишилися.

У вересні 2015-го року у Сумах було проведено аукціон, на якому одним із лотів і стала мерська будівля зі стартовою ціною у 2,7 мільйона гривень. В результаті лот був придбаний за… 403 тис. гривень.

Світловодський міський голова Валентин Козярчук припускає, що стараннями арбітражного керуючого Шевченка, аукціонні торги було понижено на 91 крок. Тобто, стався вкрай рідкісний для аукціонів казус – зазвичай, кінцева ціна перевищує стартову.

А власницею  будівлі мерії стала Шевченко Галина Григорівна. Тотожність прізвищ, пояснюють світловодські юристи, сталася тому, що згадані Шевченки є ніким іншими, як… подружньою парою.

На щастя, ті ж самі юристи знайшли зачіпку у законах, яка не уможливила миттєву приватизацію адмінбудівлі: у її підвалах знаходиться  стратегічний пункт з елементами бомбосховища. Ці приміщення призначені для керування містом в умовах надзвичайних ситуацій, як то – глобальні стихійні лиха або війна.

Саме цим фактом оперував депутат міськради, юрист за фахом Ярослав Чаричанський, звертаючись до суду першої інстанції. І суд визнав недійсним іпотечний договір поміж світловодським виконкомом і Східно-Європейським Банком, укладений на підставі згаданого рішення міськради від 2006-го року.  Тобто, “білий дім” за фактом не можна було закладати.

Але, його потенційні власники, Шевченки в свою чергу, подали на це судове рішення апеляцію до Кропивницького суду, який взяв і скасував рішення нижчої інстанції.

В гарячці судової тяганини, каже світловодський мер, один з цих потенційних власників приходив до нього з пропозицією до міської влади взяти “білий дім” в оренду. В.Козярчук стверджує, що не погодився з цим.

За його словами,  у разі остаточного програшу, за громадою юридично закріплено право викупу свого “білого дому” за виплачені покупцями  403 тисячі гривень.

На сьогодні виконкомівські юристи вже направили до Вищого суду у Києві касацію на апеляцію панів Шевченків. Але, як відомо, до розгляду касації рішення апеляційного суду не призупиняється. Тож, виходить, що світловодські посадовці знаходяться на своїх робочих місцях незаконно. А їхнє начальство готуються до подальшої затятої війни щодо відстоювання комунальної власності.

За матеріалами видання Світловодськ.