Після того, як Україна відмовилася від торгівлі з Російською Федерацією, багато підприємств Полтавщини опинилися в кризовому стані. Так, на початку 2015 року спад експорту по регіону становив аж 72%. Нині підприємства області поступово шукають нові ринки збуту, але говорити про повне повернення докризових позицій ще рано.

Директор Департаменту економічного розвитку Полтавської ОДА Інна Іщенко (на фото) повідомила, що вже у 2016 році область наростила обсяги експорту на 30% порівняно з попереднім роком (в якому ці показники були рекордно низькі). Зовнішньоторгівельний оборот товарів і послуг від виробників Полтавщини у 2016 році склав 2,5 млрд. доларів, що дозволило області зайняти 8 місце в рейтингу країни.

З метою просування продукції Полтавщини на зовнішньому ринку був розроблений каталог виробників Полтавської області, який поширюється через дипломатичні представництва і установи. Таким чином, список ділових партнерів у 2016 році зріс з 128 до 135.

Близько 40% усього експорту нині направлено на ринок країн ЄС (найбільше – до Австрії та Німеччини), зауважує ЕнергоЛайф. За словами Інни Іщенко, нині перспективними для Полтавщини є сербський, єгипетський, турецький ринки. Також – країни Сходу та Африки.

Розповіла вона і про нові досягнення.

«Нам є чим пишатися, наші три підприємства ввійшли за версією журналу «Бізнес» в ТОП найкращих експортно-потужних підприємств, це –  Кременчуцький завод шляхових машин та два з харчової промисловості – «Полтавакондитер» та «Лукас», – додала чиновниця.

Що стосується Крюківського вагонобудівного заводу, котрий чи не найгірше переніс розірвання економічних стосунків з Росією, то його відновлення відбувається не так швидко.

«У порівнянні з 2015 роком, чи 2014-им, коли на КВБЗ виготовляли десь 100 вагонів, ми маємо значне збільшення показників, до 1,5 тисячі. Це все завдяки замовленням Укрзалізниці та інших країн, зокрема, Туркменістану. Завод нарощує обсяги виробництва поступово, можливо, не зовсім так, як хотілося б»,- підсумувала Іщенко.

Раніше повідомлялося, що втрата російського ринку збуту примусила КВБЗ утричі скоротити штат (з 11 до 3,5 тисяч чоловік) та робочий тиждень. Нині КВБЗ «бореться» за замовлення від Укрзалізниці.