Ворожіння на Катерини: як кременчужанкам знайти коханого?

Традиційні зимові ворожіння починаються на Катерини (7 грудня), продовжуються на Андрія (13 грудня) і тривають аж до Різдвяних святок.

Свята великомучениця Катерина вважається заступницею дівочої долі. Тому саме з цим днем дівчата пов’язують багато надій та сподівань на щасливе майбуття.

У народі існує безліч варіантів для дівчат дізнатися про свою долю. Найпоширеніший з них – ритуал слухання або гукання попід вікнами. Для цього дівчина підходила до хати і прислухалася, про що там говорять. Якщо з хати чулося: «Піди-но», «Біжи», «Принеси», «Подай» — дівчина може радіти, бо піде заміж наступного року. Якщо ж у хаті прозвучить “Сядь!”, “Стій!”, “Зачекай!” – про заміжжя можна не думати до наступного року.

Йдучи по вулиці, дівчата можуть запитати у першого зустрічного їм чоловіка його ім’я. Яке ім’я у перехожого — так зватимуть і вашого чоловіка.

Найпоширеніше ворожіння на вишневій гілці. Саме на Святої Катерини зрізали кілька вишневих гілочок ставили їх у воду в хаті на покутті. Якщо ж до Нового року (Святої Маланки) 31 грудня (за старим стилем) або 13 січня (за новим) вишні зацвітали, то це означало, що дівчина незабаром вийде заміж.

Веселою забавою для дівчат є кидання чобота через ворота. Куди полетить чобіт — звідти й треба чекати судженого-ряженого.

Також чобітьми дівчата міряли хату від стола до порога. Переставляти їх треба по черзі. Чобіт якої дівчини першим “дійде” до порогу хати — та перша вийде заміж у наступному році.

Веселою забавою дівчат під час вечорниць в давнину було ворожіння на символічних предметах: хусточці, стрічці, персневі, ляльці, хресті. Одна з дівчат має розкласти предмети на столі й накрити тарілками так, щоб інші її подруги не бачили. Якщо під тарілкою знаходили стрічку — дівчина ще буде дівувати, якщо перстень — вийде заміж, якщо знайде хусточку — буде покриткою, якщо ляльку — то народить дитину, якщо хрест — то помре.

Набагато серйознішими і відповідальнішими вважалися ворожіння, пов’язані із водою, вогнем та дзеркалами. Поширеними вважаються й ворожіння по тіні. Дівчини брала зім’ятий папірець і тримала його проти білої тіні. Далі вдивлялася в зображення і по силуетах тіні вгадувала свою майбутню долю.

Вірити чи ні у традиційні ворожіння — справа особиста. Єдине, чого хотілося б побажати чарівним рівнянкам – це шукати, впізнавати, а головне – ніколи не втрачати віри у долю та щасливе майбуття 🙂