В рамках загальноміського осіннього суботника, який проходить у Кременчуці 8 жовтня, буде встановлений рекорд з поїдання смачного кременчуцького куліша.

У кожному дворі кременчужани, які беруть активну участь у житті міста, готують величезні казани із цією смакотою. Тож чим корисна ця страва, розповів кременчуцький дієтолог Олексій Похмурий:

– Каші завжди були популярними серед українців. Любили, шанували і постійно споживали в їжу каші не дарма. Адже вони дійсно дуже корисні як для нашого шлунку, так і для організму в цілому. Каші з круп – хороший засіб очищення організму від токсинів. Адже будь-яка крупа – це, перш за все, клітковина з безліччю різноманітних органічних кислот, тому дієти часто складаються з каш.

Дієтолог стверджує, що харчування злаками протягом 10 днів приносить оновлення навіть дуже хворому організму.

З нашої історії відомо, що козаки та чумаки харчувалися пшоняним кулішем. А їм же потрібні були сила й енергія. Наші предки дослідили, що пшоно має дуже добрий вплив на розвиток людського організму. Зокрема, пшоно добре насичує, дає силу, зміцнює всі системи організму, у тому числі м’язову.

Часто траплялися в боях поранення, от тоді й помічали, що вживання пшона допомагає зрощенню кісток, загоєнню ран, відновленню шкірного покриву. А ще страви з пшона лікували внутрішні органи – печінку, селезінку, шлунок, мали сечогінний та потогінний вплив, внаслідок чого зменшувалися набряки у разі водянки та головний біль, знижувався кров’яний тиск.

Усе це було відомо нашим мудрим предкам, як, до речі, і багатьом народам Сходу та Африки, адже просо, як і ячмінь та пшениця, одна з найдавніших та найпоширеніших культурних рослин.

Уже в наші часи, коли постали перед людством нові проблеми, пшоно прислужилося для їх подолання. Як виявилося, воно може найкращим чином виводити з організму антибіотики та продукти їхнього розпаду. Тому рекомендують насичувати організм стравами з пшона під час антибіотиколікування та принаймні два тижні після.

Пшоно допомагає боротися з іншою нагальною проблемою цивілізованого суспільства – ожирінням. Адже під час його перетравлення потрібно багато жиру, який воно і бере із жирових запасів організму.

Ще пшоно корисне у разі нежитю. Тоді треба в мішечку, наповненому просмаженим на сковорідці зерном, прикласти до носа для вигрівання. Але повторно використовувати це пшоно вже не слід, бо воно увібрало в себе негативну енергію. Прикладають пшоно і на щоку до флюса.

Коли купуєте пшоно, бажано звернути увагу на його колір. Він повинен бути жовтий, а якщо біло-жовтий – це означає, що воно старе. Пшоняна каша допомагає нормалізувати кров’яний тиск. Але важко перетравлюється шлунком у людей з нульовою і пониженою кислотністю.

При варінні каші слід знати, що довготривала теплова обробка може розчинити магній у воді, і страва втратить свої корисні і смакові властивості. Дієтолог радять варити каші без солі й молока. Звичайну сіль краще замінити на морську, змішану з насінням льону. Морську сіль і насіння льону подрібнюють у кавомолці і солять вже зварену кашу.