Today

Податкові новини за 30 листопада

Новий сервіс для громадян
Кременчуцька ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області повідомляє, що Державна фіскальна служба України запровадила новий електронний сервіс «Інформування громадян про результати обробки файлів-запитів щодо доходів фізичних осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій, що надходять від підрозділів соціального захисту населення».
За його допомогою громадяни та працівники органів соціального захисту населення, вказавши реєстраційні дані фізичної особи, можуть у телефонному режимі отримати необхідну інформацію в Інформаційно-довідковому департаменті ДФС.Контактний телефон для отримання інформації: 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів).

 

Відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску

Відповідно до ст. 165 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від 40 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторне протягом року вчинення таких дій – від 150 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від 80 до 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторне протягом року вчинення таких дій – від 150 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 5 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України для відповідного року.

Враховуючи норми п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України розмір податкової соціальної пільги дорівнює 100% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку.

Так, з метою обчислення граничної межі несплачених або несвоєчасно сплачених сум ЄВ, у тому числі авансових платежів, у розмірі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, використовується сума неоподатковуваного мінімуму, яка встановлена на рівні податкової соціальної пільги.

 

Сфера застосування РРО

Кременчуцька ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області нагадує про внесення змін до пункту 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року №265/95-ВР щодо обов’язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок при наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, при проведенні розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

У зв’язку з викладеним розширюється сфера застосування РРО підприємствами, які надають послуги (перукарні, салони краси, спортивні клуби, хімчистки, сервісні центри з ремонту побутової техніки, кредитні спілки, ломбарди, страхові компанії тощо), що також сприятиме захисту прав споживачів при отриманні недоброякісних послуг і створить можливість звернення до судових органів для захисту прав, унеможливить обіг контрафактних і контрабандних товарів та забезпечить належний контроль обігу готівки.

Таким чином, підприємства сфери послуг при проведенні розрахунків мають застосовувати РРО на загальних підставах.

Зазначимо, що такі зміни діють з 1 січня 2015 року.

 

До уваги суб’єктів господарювання! Закінчується перехідний період для доопрацювання або заміни РРО, які створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді

Кременчуцька ОДПІ нагадує, що Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно внесених змін, з 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише реєстраторів розрахункових операцій, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Водночас, дозволяється до використання електронних контрольно-касових апаратів, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв’язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам’яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів.

Таким чином, користувачам зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.2015 електронних контрольно-касових апаратів, що подають до органів фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій (Z-звіти), встановлено перехідний період тривалістю 1 рік для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, яка забезпечує подання по електронних каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.

З 01.01.2016 року відповідно до п. 5 ст. 17 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено відповідальність у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі.

 

Своєчасно реєструйтеся платниками ПДВ!

Кременчуцька ОДПІ нагадує, що порядок реєстрації особи як платника податку на додану вартість регулюється статтями 180 – 183 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233.

Особи, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов’язані бути зареєстровані як платники ПДВ, визначені підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 та пунктом 180.1 статті 180 Кодексу.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Кодексу обов’язковій реєстрації як платника ПДВ підлягає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ).

Згідно з пунктами 183.1 та 183.2 статті 183 Кодексу для здійснення такої реєстрації особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою №1-ПДВ.

У разі, якщо останній день строку подання Заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день (пункт 183.6 статті 183 Кодексу).

Звертаємо увагу, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ у випадках та у порядку, передбачених статтею 183 Кодексу, не подала до контролюючого органу Заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку (пункт 183.10 статті 183 Кодексу).

Таким чином, обов’язок щодо нарахування та сплати податкових зобов’язань з ПДВ в особи, що підлягає обов’язковій реєстрації як ПДВ виникає, починаючи з дати такої реєстрації.

При цьому, у разі, якщо така особа не подала або несвоєчасно подала Заяву до контролюючого органу, обов’язок щодо нарахування та сплати податкових зобов’язань з ПДВ виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання Заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто загального обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн. гривень за останні 12 календарних місяців.

Крім того, пунктом 183.3 статті 183 Кодексу визначено, що у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 Кодексу, реєстраційна заява подається згідно з пунктом 183.7 цієї статті не пізніше, ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

 

Про подання звітності з ПДВ суб’єктом господарювання, реєстрацію платника ПДВ якого анульовано

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації. Такий порядок встановлено пунктом 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України.

Для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, спеціально визначених Податковим кодексом України, календарний квартал, з урахуванням певних встановлених особливостей (на підставі п. 202.1 ст. 202 цього Кодексу).

Податкові декларації, крім випадків, передбачених Податковим кодексом України, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України та р. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044 (із змінами та доповненнями) у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Уточнюючий розрахунок подається або як окремий документ або як додаток до податкової декларації.

Враховуючи зазначене, особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється, зобов’язана подати податкову декларацію з ПДВ за останній звітний (податковий) період, який розпочинається з першого дня такого звітного періоду та закінчується днем анулювання реєстрації платника ПДВ, протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ.

Суб’єкт господарювання має право подати уточнюючий розрахунок у вигляді додатка до такої податкової декларації з ПДВ та виправити помилки за попередні податкові періоди (з урахуванням строків давності). При цьому, починаючи з дати анулювання реєстрації платника ПДВ уточнюючий розрахунок як окремий документ суб’єктом господарювання подаватися не може.

 

Пасивні доходи для оподаткування податком на доходи фізичних осіб

Кременчуцька ОДПІ повідомляє наступне.

Пасивні доходи у розумінні їх оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначені підпунктом 167.5.3 пункту 167.5 статті 167 Податкового кодексу України від 02.122010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

До пасивних доходів відносяться такі доходи:

– проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;

– проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках;

– інші проценти (у тому числі дисконтні доходи);

– процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

– плата (відсотки), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки;

– дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв’язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості;

– дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;

– відсотки (дисконт), отриманий власником облігації від їх емітента відповідно до закону;

– дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку у результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів;

– інвестиційний прибуток, включаючи прибуток від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти;

– роялті;

– дивіденди.

 

Чи може фізична особа, яка досягла 16 років і бажає займатися підприємницькою діяльністю, бути зареєстрована підприємцем?

Кременчуцька ОДПІ інформує.

Відповідно до частини 3 статті 35 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ), повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.

За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.

Повна цивільна дієздатність, надана фізичній особі, поширюється на усі цивільні права та обов’язки (частина 4 статті 35 ЦКУ).

Відповідне питання-відповідь розміщене у підкатегорії 119.04 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.

 

ФОП мають право на вибір

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України від 16.01.2003   №436-IV зі змінами (далі – ГКУ) підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами. Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюються виключно законом (стаття 43 ГКУ).

Згідно зі статтею 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності.

Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця (стаття 45 ГКУ).

На сьогодні для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) існує дві системи оподаткування доходів, одержуваних від здійснення підприємницької діяльності, кожна з яких регулюється окремими статтями Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) та має певні обмеження і переваги, а також різний порядок оподаткування таких доходів, ведення обліку доходів і витрат, а саме:

– спрощена система оподаткування, оподаткування, обліку та звітності, правові засади застосування якої  встановлено у главі 1 розділу ХІV Кодексу;

– загальна  система оподаткування, яка  регулюється статтею 177 Кодексу.

Слід зазначити, що відповідно до положень Кодексу ФОП може самостійно обрати, як спрощену, так і загальну систему оподаткування.

переглядів
up