Перелік осіб, які не можуть обрати спрощену систему
0:00, 19 Жовтня 2014
Пунктом 291.5 ПКУ передбачено перелік СГ, які не можуть обрати спрощену систему оподаткування.
Суб'єкти господарювання — юридичні особи, які не можуть обрати ЄП:
1) страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів (пп. 291.5.4 ПКУ);
2) у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків (пп. 291.5.5 ПКУ);
3) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юрособи, яка не є платником єдиного податку (пп. 291.5.6 ПКУ);
4) юридичні особи — нерезиденти (пп. 291.5.7 ПКУ);
5) суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пп. 291.5.8 ПКУ).
Зокрема, заборонено бути платниками ЄП страховим (перестраховим) брокерам (1), але не встановлено заборони щодо страхових агентів (2) (сюрвейєрам, аварійним комісарам та аджастерам дозволено також застосовувати спрощену систему оподаткування, визначення таких осіб наводиться у пп. 156.1.2 ПКУ).
Якщо одним із засновників підприємства є юрособа з часткою у статутному капіталі, яка більша або дорівнює 25%, і ця юрособа не є платником ЄП, то таке підприємство також не може перебувати на спрощеній системі.
Приклад 1. Підприємство “А”, засновниками якого є чотири фізособи — резиденти України, може отримати статус платника ЄП.
Підприємство “Б”, у складі учасників якого є юрособа-нерезидент, з часткою у СК підприємства меншою від 25%, може перейти на ЄП. Адже підприємство “Б” не є нерезидентом. Згідно з пп. 14.1.213 ПКУ, резиденти — це: юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами.
Водночас у видачі свідоцтва платника ЄП буде відмовлено підприємству “С”, у СК якого 25% належать юрособі-резиденту на загальній системі оподаткування.
Українське підприємство з єдиним засновником юрособою-нерезидентом3 аналогічно не має права на спрощену систему, як було зазначено вище відповідно до пп. 291.5.7 ПКУ.
–1–
Страхові брокери — юридичні особи або фізичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб’єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник.
Перестрахові брокери — юридичні особи, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого імені на підставі брокерської угоди із страховиком, який має потребу у перестрахуванні як перестрахувальник (ст. 15 Закону України від 07.03.96 р. №85/96-ВР “Про страхування”).
–2–
Фізичні або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика (ст. 15 Закону України від 07.03.96 р. №85/96-ВР “Про страхування”).
–3–
Нерезиденти — це: іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;
дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; фізичні особи, які не є резидентами України (пп. 14.1.122 ПКУ).