Підприємство припустилося помилки у податковій декларації — безпідставно завищило податкові зобов`язання до сплати. Але при цьому сплатило правильну суму податку без урахування цього завищення. Згодом підприємство виправило помилку шляхом подання уточнюючого розрахунку до декларації, але податківці нарахували штрафні санкції за неповну сплату завищеної суми. Чи правомірне таке нарахування та чи можна скасувати штрафні санкції на тій підставі, що згодом помилка була виправлена?

Щоб з`ясувати цю ситуацію, треба проаналізувати її з кількох аспектів.

По-перше, подаючи податкову декларацію, платник податків узгоджує свої грошові зобов`язання зі сплати цього податку згідно з п. 54.1 ПКУ. Грошове зобов`язання зі сплати податку стає узгодженим на момент закінчення граничного строку подання декларації, адже протягом такого строку платник податків має право подати нову звітну декларацію та змінити суму своїх грошових зобов`язань необмежену кількість разів. Після закінчення граничного строку подання декларації грошові зобов`язання стають узгодженими в тій сумі, що відображена в останній поданій новій звітній декларації або звітній декларації, якщо нові звітні не подавалися.

Платник податків, самостійно зазначаючи певну суму податку до сплати в своїй декларації, стає зобов`язаним сплатити її в повному обсязі протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (з податку на прибуток, з ПДВ, з єдиного податку для платників 3 — 6 групи, екологічного податку, збору за спецводокористування тощо), крім випадків, установлених ПКУ (це випадки сплати ПДФО, збору за першу реєстрацію транспортного засобу, податку на нерухомість з фізосіб, єдиного податку для 1-ї та 2-ї групи платників тощо).

Отже, якщо ПКУ не встановлено інше, на дату, наступну за граничним строком подання декларації, платник податків стає зобов`язаним сплатити до бюджету саме ту суму податку, яку він зазначив у декларації, — протягом 10 календарних днів. Якщо платник податків виявить завищення грошового зобов`язання у декларації до закінчення граничного строку її подання та виправить це завищення шляхом подання нової звітної декларації, це не призведе до необхідності сплати завищеної суми, бо правильна сума вже буде узгоджена на момент закінчення строку подання декларації. Але якщо до кінця строку подання декларації платник податків не встигне виправити свою помилку та не подасть уточнюючого розрахунку (далі — УР) до закінчення граничного строку сплати грошового зобов`язання, йому доведеться сплатити завищену суму грошових зобов`язань у встановлені строки.

По-друге, узгоджені суми грошових зобов`язань за податками, зборами, митними платежами та суми єдиного внеску, нараховані до сплати, в інтегрованій картці платника нараховуються датою граничного строку сплати таких нарахувань (абзац 2 п. 4 розділу ІІІ Порядку №765(1)). Згідно з абзацом 3 п. 4 розділу ІІІ Порядку №765, при поданні УР, що збільшує або зменшує грошові зобов`язання минулих податкових періодів платника, нарахування в інтегрованій картці платника здійснюється датою подання такого УР. Отже, завищене грошове зобов`язання платника податків існуватиме з дати граничного строку сплати грошового зобов`язання за податковою декларацією та до дати подання УР до такої декларації.

Якщо подати УР до закінчення граничного строку сплати податку, то в інтегрованій картці платника буде враховано зменшення грошових зобов`язань з податку до закінчення граничного строку його сплати. При цьому платник має сплатити вже зменшену суму. А от якщо таке зменшення суми грошового зобов`язання (подання УР) відбудеться після закінчення граничного строку сплати податку, а платник сплатить зменшену суму, тоді і виникає недоплата.

По-третє, якщо підприємство не сплатить узгодженого грошового зобов`язання, до нього будуть застосовані санкції згідно зі ст. 126 ПКУ: за несплату узгодженої суми грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації накладається штраф у розмірі 10% невчасно сплаченої суми — при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, та у розмірі 20% — при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання. Крім штрафу, нараховується пеня згідно зі ст. 129 ПКУ. Оскільки подання УР після граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання зменшує його лише на дату подання самого УР, то штрафні санкції за несплату первісно задекларованого грошового зобов`язання є цілком правомірними.

–1–

Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів від 05.12.2013 р. №765.
«Дебет-Кредит»