Александр Мельник, директор Кременчугского телекомпании “Визит”, которого подозревают заказе на убийство мэра Кременчуга Олега Бабаева и судьи Автозаводского района Кременчуга Александра Лободенко, выразил свою точку зрения на нарушение Законов Украины и презумпции невиновности, пишет “Программа Плюс”.

Также он категорически опровергает любую собственную причастность к преступлениям, в которых его обвинили.

Об этом говорится в обращении Александра Мельника, которое наводим на языке оригинала:

ЗВЕРНЕННЯ

до засобів масової інформації

Я, Мельник Олександр Олексійович, категорично заявляю про свою непричетність та невинуватість до вчинення злочинів щодо убивства міського голиви міста Кременчука Бабаєва О.М. та судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Лободенка О.С.

Як мені стало, відомо, в засобах масової інформації було обнародуване моє ім’я, як замовника вбивства міського голови м. Кременчука Бабаєва О.М. та судді Лободенка О.С., після опублікування цієї інформації на своїй Інтернет сторінці міністром МВС України, висвітлення вказаної інформації на телебаченні його речником та поширення прокуратурою Полтавської області.

Вважаю, що ці твердження не відповідають дійсності, ображають і шокують, є образливими та принизливими, мають наклепницький характер, принижують честь, гідність і ділову репутацію, як мене так і моєї родини, зображують перед суспільством нашу родину, як людей з низькими духовними й соціальними цінностями, є поширенням обвинувальних тверджень про вчинення злочинів, що дискредитують в очах співгромадян, та є порушенням презумпції невинуватості особи.

Я розумію, що преса відіграє істотну роль у демократичному суспільстві, але вона не може переступати певні межі, зокрема, щодо презумпції невинуватості, репутації, прав інших осіб, у тому числі і дітей, коли Ви поширюєте інформацію щодо мене, як нібито замовника вбивств.

Дійсно, обов'язком преси є передавати у спосіб, сумісний із її обов'язками та відповідальністю, інформацію з усіх питань суспільного інтересу, включно з тими, що стосуються правосуддя, а не вдаватись до поширення інформації, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, порушувати презумпцію невинуватості особи, що має місце в даному випадку.

Згідно з положеннями Конституції України та міжнародного права кожний громадянин має вільно виражати свої переконання і думки.

Однак таке право може здійснюватися лише з дотриманням всіх положень Конституції, взятих у цілому, і зокрема положень статей, згідно з якими держава своїми законами має забезпечувати, наскільки це можливо, захист від несправедливих нападів, а у випадку, коли таку несправедливість вчинено, – реабілітувати добре ім'я кожного громадянина.

Ані загальне право, ні Конституція, ні Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не надають жодній особі право зводити наклеп на іншу особу, поширювати негативну інформацію, порушувати презумпцію невинуватості особи.

Зокрема, Конституцією України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Також, згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Презумпція невинуватості порушена, якщо твердження посадової особи щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, відображає думку, що особа винна, коли цього не було встановлено відповідно до закону і ніяким чином не обмежується відкриттям кримінального провадження, повідомленням про підозру, направленням справи до суду.

Гарантії захисту права журналістів передавати інформацію з питань, які зачіпають загальні інтереси, передбачають, що вони повинні, діючи добросовісно і спираючись на правдиву фактичну базу, надавати “достовірну й точну” інформацію відповідно до норм журналістської етики та чинного національного і міжнародного законодавства

Згідно з вимогами Конвенції, свобода вираження поглядів неодмінно передбачає “обов'язки та відповідальність”, які покладаються також і на журналіста, коли йдеться про питання великої суспільної ваги.

До того ж ці “обов'язки та відповідальність”, як правило, набувають значення, коли постає питання, яке підриває репутацію поіменованої особи та порушує “права інших осіб”.

Чинним законодавством України передбачено, що ім'я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї.

Разом з тим, засоби масової інформації незважаючи на норми національного і міжнародного права, обнародуючи моє ім'я, яке в порушення вищевказаним норм поширили очільники МВС України і прокуратури Полтавської області, не подумали про те, яку шкоду може завдати це мені, моїй дружині та моїм дітям, оскільки Ви поширюючи її стверджуєте, що я є замовником вбивства, і Ви навіть не задумуєтесь на тим, яку вона завдала шкоду у зв’язку з її виходом та поширенням в мережі Інтернет, у тому числі серед жителів нашого міста.

Навіть припускаючи, що стаття мала відіграти важливу роль, спонукавши до належного розслідування, але це жодним чином не підтверджує припущення з огляду на яке Ви включили серйозну обвинувальну заяву на мою адресу.

Конституцією України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, при цьому, кожен громадянин зобов'язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Приймаючи до уваги викладене, прошу перед поширенням інформації, навіть виходячи з того, що вона надана органами влади, не допускати порушення презумпції невинуватості особи, її честі, гідності та ділової репутації.

12 вересня 2014 року О.О. Мельник

"Кременчук Today"