Розгляньмо ТОП-6 “граблів” для ФОП — платника єдиного податку, на які може наступити підприємець, який не читав Єдину базу податкових знань (ЄБПЗ), роз`яснення ДПСУ і не звик консультуватися зі своїм податковим інспектором.

Дохід фізичної особи — підприємця — це дохід, отриманий протягом звітного періоду у грошовій формі (готівковій або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній згідно п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Таке формулювання Податкового кодексу (“дохід — це дохід…”) дозволяє податковим органам оригінально тлумачити деякі норми Кодексу і наполягати на включенні до складу доходу платника єдиного податку надходжень, які з погляду здорового глузду та економічної логіки ніяк не можуть вважатися доходом суб`єкта підприємницької діяльності, оскільки не приводять до збільшення його активів.

1. До доходу фізособи — платника єдиного податку включаються власні кошти, внесені на рахунок як поповнення оборотних коштів

Пункт 292.11 ст. 292 ПКУ містить перелік операцій (надходжень коштів чи цінностей), які не можна вважати доходом суб`єкта на спрощеній системі оподаткування. Для юридичних осіб передбачено, що поворотна фінансова допомога, отримана і повернена суб`єктом у межах 12 календарних місяців, не включається до складу доходів. Проте про фізичних осіб забули: поповнення підприємцем рахунка власними коштами в результаті трактується податковими органами як дохід такого підприємця. Підтвердження цього — роз`яснення ДПСУ, лист від 23.08.2012 р.

З огляду на це не рекомендуємо підприємцям вносити власні кошти на розрахунковий рахунок, щоб уникнути негативних податкових наслідків.

2. До складу доходу підприємця включаються суми власних коштів, переказаних з рахунка в одному банку на рахунок в іншому банку

Знову ж таки, для юридичних осіб у Податковому кодексі передбачили застереження: не включаються до доходу суми коштів за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника ЄП. Проте фізичні особи не мають підрозділів. У Податковому кодексі не зазначено, що такі кошти не включаються до складу доходу підприємця. А що не виключається, то включається, чи не так?

3. Доходом підприємця на спрощеній системі оподаткування є сума поверненої фінансової допомоги, яка раніше надавалася третім особам

Коротко це виглядає так: раніше перерахована іншим суб`єктам поворотна фінансова допомога при зарахуванні на рахунок підприємця в поточному звітному періоді включається до складу доходу. Ця точка зору фіскалів також спирається на відсутність у пункті 292.11 подібних “дрібниць”.

4. До бази оподаткування єдиним податком включаються додатні курсові різниці від переоцінки валюти

Така думка фіскалів викликає негативну оцінку аудиторів і фахівців з оподаткування. Суб`єкт на спрощеній системі оподаткування, який отримує доходи, виражені в іноземній валюті, визначає суму таких доходів за курсом НБУ на дату фактичного надходження валютних коштів (п. 292.5 ПКУ). Проте валютну виручку в більшості випадків буде продано, і в обліку виникне курсова різниця. Так от, у разі якщо вона додатна — “єдинник” зобов`язаний, на думку податкових органів, включити цю різницю до складу доходу і заплатити єдиний податок.

Але курсова різниця — це лотерея. І можуть виникнути з однаковою вірогідністю як доходи від зміни курсу валюти, так і втрати. Правда, збитки від курсових різниць “єдиннику” дівати нікуди, адже у нього касовий метод визначення доходу і немає права на витрати. Проте податкові органи продовжують тиражувати абсурдну думку про включення до доходу “єдинника” додатних курсових різниць.

5. Помилково перераховані кошти включаються до доходу фізособи-“єдинника” і обкладаються за ставкою ЄП 15%

Податківці при перевірках всі норовлять включити помилково перераховані кошти до складу доходу “єдинника”. І хоча проблему можна врегулювати шляхом застосування пп. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ про невключення до складу доходу суми повернених за листом-вимогою коштів, отриманих у вигляді авансів (попередніх оплат), питання залишається спірним. У ЄБПЗ міститься консультація, що свідчить, що сума неповернених на кінець звітного кварталу коштів обкладається за ставкою 15% як дохід, отриманий від виду діяльності, не зазначеного у свідоцтві платника ЄП. На думку ДПС, щоб уникнути цих наслідків слід повернути кошти в одному звітному кварталі.

6. Доходи підприємця 2-ї групи ЄП, отримані від підприємств на загальній системі оподаткування, є доходами від виду діяльності, не зазначеного у свідоцтві платника ЄП, і обкладаються за ставкою єдиного податку 15%

Крім того, ця помилка, на думку ДПСУ, тягне за собою анулювання свідоцтва платника ЄП.

Справді, ФОП — платники ЄП 2-ї групи мають право надавати послуги лише населенню і платникам єдиного податку (пп. 2 п. 291.4 ПКУ). За порушення обмежень підприємець повинен нести відповідальність. Але яку відповідальність передбачено за це порушення? Відразу зазначимо: фіскали намагаються застосувати підпункт 2 п. 293.4 НКУ: ставку ЄП у розмірі 15% від суми доходу, отриманого від здійснення діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника ЄП. Але дохід від іншого суб`єкта і дохід від іншого виду діяльності — речі дещо різні, погодьтеся. Крім того, податківці малюють грізну перспективу анулювання свідоцтва платника ЄП такого підприємця на підставі пп. 4 п. 299.15 ПКУ. На нашу думку, і ця норма не дозволяє притягати горе-підприємця до відповідальності за порушення, адже підстава для анулювання свідоцтва — здійснення діяльності, яка заборонена платникам єдиного податку. Види операцій, які не дають права перебувати на спрощеній системі оподаткування, передбачені пунктом 291.5 Податкового кодексу. У нашому випадку не йдеться про здійснення заборонених видів діяльності, платник податків лише надав послугу підприємству на загальній системі оподаткування, тобто попрацював не з тим суб`єктом.

Чи можна у такому разі говорити про безкарність порушення? І так, і ні. Наслідків у вигляді ставки податку 15% чи будь-якої фінансової відповідальності справді не передбачено (прогалина у ПКУ). Але порушення правил перебування на спрощеній системі оподаткування, виявлене за фактом проведення перевірки (!), є підставою для анулювання свідоцтва платника ЄП на підставі акта (!) такої перевірки (п. 299.16 ПКУ). Тобто відповідальність є, а санкцій немає. Хоча підприємців продовжують лякати і вимагати добровільної сплати 15% від цієї частини виручки.
Дебет-Кредит