Манка, “найбільш дитяча каша”, виявляється, зовсім некорисна і не призначена для дітей у перші роки життя. Немовлятам не варто давати і молочні продукти… А кефір і соки – взагалі вороги маленької дитини, – стверджує гастроентеролог з Харкова. На щастя, думка про те, що материнське молоко для немовляти – найкорисніше, залишилася без змін. Більше того, Ольга Білоусова, доцент кафедри педіатричної гастроентерології ХМАПО, закликає молодих мам годувати власним молоком дітей до двох років обов’язково, а по можливості й до трьох.

   Зате вона досить негативно ставиться до зціджування материнського молока, яке, навпаки, педіатри рекомендують майже всім породіллям. Ольга Білоусова вважає, що саме ця процедура найчастіше призводить до маститу. За її переконаннями, в перший місяць життя немовляти у матері виробляється саме та норма молока, яка необхідна для дитини. Тож в наступні місяці молока буде саме стільки, скільки потрібно малюку.
   До того ж доцент переконувала педіатрів у тому, що оптимального режиму годування малюка не існує – для кожного він індивідуальний. Адже «здорова дитина сама знає, коли їй потрібно їсти». Крім того Ольга Білоусова дуже радила педіатрам не розлучати матір й малюка, коли хтось з них захворіє. Бо материнське молоко місить необхідні антитіла, які не тільки допомагають малюку скоріше видужати, а й посилюють його імунітет.
   Цікаву думку доцент має і щодо «допоювання» немовляти. Вона впевнена, що це не є обов’язковим, бо ж є діти, яким потрібно пити між годуваннями, а є такі, яким це не потрібно. Тут також малюк вирішує сам.
   Щоб визначитися, педіатр радить запропонувати йому чайну ложку некип’яченої води(!) кімнатної температури (+24–26 0С) в період між годуваннями.

   Манку – у відставку?
   Додавати до раціону дитини іншу їжу Ольга Білоусова радить не раніше, ніж їй виповниться 6 місяців. Адже приблизно в цей період материнське молоко змінює свій склад, в ньому зменшується вміст заліза й інших корисних речовин, а підшлункова залоза малюка здатна перетравлювати щось, крім молока.
   Проте педіатр наголосила, що такий вік оптимальний тільки для 80% малюків, бо й тут потрібен індивідуальний підхід. Якщо малюк збільшив свою вагу від народження в 2 рази, добре тримає голівку, більше ніж 12 разів на добу вимагає молока і не наїдається, а також дуже цікавиться їжею батьків, варто додати до його раціону щось новеньке.
   Прикормлювання Ольга Білоусова радить розпочати з овочевого пюре.
   Ідеальним для початку овочем, за її словами, є кабачок. Його можна просто зварити або використати пароварку, а потім розтерти в пюре. Перший раз вистачить однієї чайної ложки, наступного разу порцію збільшують і, якщо немає ніякої алергії, через 7 – 10 днів малюк спокійно може з’їдати 60 – 80 г пюре.
   Тільки після цього можна додавати другий овоч, при чому вводити його потрібно так само. Серед овочів, які найкраще давати дитині до року, доцент називає картоплю, “цвітну” капусту, гарбуз, брокколі, моркву, спаржеву квасолю й горох.
   Після того як малюк з радістю їстиме овочеві пюре, можна спробувати безмолочні каші.
   Але до року Ольга Білоусова радить обмежитися всього 3-ма видами круп: рисовою, гречаною і кукурудзяною. До каші педіатр також радить додавати 1 – 2 краплі олії, бажано льняної, але підійде й звичайна соняшникова. А от «дитячу кашу», манку, вона називає зовсім некорисною, бо вона не містить зовсім ніяких поживних речовин, тож немає сенсу вводити її до раціону дитини в перші роки життя.
   Після того, як дитина засвоїть і каші, можна переходити до фруктів. Але й тут вибір невеликий, особливо для зимових місяців: яблука (зелені сорти), груші, сливи, абрикоси, персики, малина (бажано жовта), вишня (але не черешня) й біла(!) смородина.
   Останнім вводити в раціон малюка варто, на думку Ольги Білоусової, м’ясо.
   Ідеальною вона вважає баранину, але через специфіку місцевості, радить замінити її на індичку, кролика або нежирну свинину. М’ясо варто додавати до овочевого пюре, а у віці 9 місяців можна готувати парові котлетки. Курятину, телятину та яловичину педіатр вважає високоалергенним м’ясом для малюків до року.
   Ось і весь перелік продуктів, які варто вводити в раціон маляти до року, на думку сучасних педіатрів-гастроентерологів.

   Кефір і соки – вороги немовляти?
   Справжнім шоком для кременчуцьких педіатрів стала заява про те, що небажано давати дітям у віці до року. Забороненими продуктами виявилися творог, кефір, коров’яче і козине молоко і риба через «надлишок у них білка». До того ж, за словами доцента, білок, що міститься в коров’ячому молоці, у 90% дітей до року викликає алергічну реакцію.
   Фруктові соки й чаї, які пропонують як імпортні, так і вітчизняні виробники дитячого харчування, Ольга Білоусова не рекомендує давати малюкам аж до 2 років:
   «За результатами останніх досліджень чаї перешкоджають засвоєнню заліза. Раннє споживання соків не тільки викликає карієс і пошкодження емалі молочних зубів, а й в майбутньому стає однією з причин дитячого ожиріння, вважають педіатри-гастроентерологи. До того ж шлунково-кишковий тракт і нирки дитини до двох років ще не настільки розвинуті, щоб сприймати такий складний продукт, як сік».
   Сенсаційною для педіатрів також стала заява, що їжу малюків до 2 років не можна не тільки підсолоджувати, а й солити. А також заборона будь-яких пляшечок з сосками: будь-яку їжу потрібно давати тільки з ложечки.

   Йогурти – не їжа немовляти!
   Щодо йогуртів, то їх можна давати дитині тільки після 3-х років, а краще зовсім не давати, впевнена Ольга Білоусова. Вона розповіла «ВК», що на імпортних та тільки деяких вітчизняних йогуртах написано – «Не призначено для дитячого харчування». Але деякі виробники просто «забувають» наклеїти на свою продукцію таке застереження.
   «Справа в тому, що ті самі живі йогуртові бактерії, або «болгарська паличка», є чужорідними для організму, а тим паче для дитячого, на відміну від кисломолочних, які навпаки корисні і дітям після року, і дорослим», – пояснила Ольга Білоусова.
   «До того ж йогурт не найкорисніший продукт, адже в ньому все одно містяться синтетичні додатки і консерванти», – додала педіатр-гастроентеролог.

Газета “Новини Полтавщини”