Однією з основних систем оподаткування, за якою можуть працювати підприємці, є так звана загальна система. Для її застосування не потрібно подавати до податкової інспекції за місцем реєстрації спеціальної заяви. Дана система оподаткування застосовується в тому випадку, якщо підприємець при реєстрації в органи податкової служби не подає заяви про застосування однієї зі спрощених систем оподаткування (зі сплатою єдиного або фіксованого податку). В такому випадку вважається, що він буде працювати за загальною системою оподаткування зі сплатою авансових платежів.
Якщо з на загальну систему треба перейти зі спрощеної, це можна зробити лише з найближчого кварталу. Для цього необхідно до 5-го числа місяця, наступного за кварталом, після якого прийнято рішення про перехід на загальну систему оподаткування, надати в податковий орган звіт платника єдиного податку та здати свідоцтво про сплату єдиного податку. У діючому законодавстві відсутня вимога про подання заяви з відмовою від застосування спрощеної системи оподаткування та перехід на загальну систему.
Основними документами, що регламентують порядок застосування підприємцями загальної системи оподаткування є Декрет КМУ від 26.12.92 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», із змінами і доповненнями (далі – Декрет № 13-92), і розроблена відповідно до нього Інструкція про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю, затверджена наказом ДПА України від 21.04.93 р. № 12, із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 12).
Схема роботи по даній системі оподаткування така: з отриманого підприємцем за звітний період валового доходу виключаються витрати, пов’язані з отриманням доходу, і отриманий чистий дохід підлягає обкладенню податком з доходу по ставці 13 %. Крім того, з чистого доходу сплачуються внески до Пенсійного фонду України.

Що включається у валовий дохід?

Валовим доходом підприємця, що працює по загальній системі оподаткування, є виручка, отримана від здійснення підприємницької діяльності.
У валовий дохід зараховується виручка, що поступила підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі. Таким чином, до складу валового доходу підприємця, що працює по загальній системі оподаткування, належать:
– виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що поступили на банківський рахунок або в готівковій формі (із застосуванням РРО та/або КОРО з РК) безпосередньо підприємцю або його працівникам в місці здійснення розрахунків;
– виручка в натуральній (негрошової) формі (сума такої виручки обчислюється за вільними (ринковим) цінами);
– суми передоплати, отримані в звітному періоді;
– суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів;
– суми, нараховані банком на вільний залишок коштів на банківському рахунку, і ін.
На відміну від юридичних осіб у підприємців валовий дохід визначається не за принципом першої події, а по так званому «касовому методу». Наприклад, якщо відвантажена продукція в одному місяці, а оплата за неї поступила в іншому, то дохід виникає тільки у момент оплати продукції, а не у момент відвантаження.

Що включається у витрати підприємця?

Витрати приватного підприємця, що працює по загальній системі оподаткування, можуть обчислюватися двома способами:
– винятково відповідно до документів, підтверджуючих понесені витрати в звітному періоді (по первинних документах);
– по нормах, передбачених для різних видів діяльності, згідно додатку № 6 до Інструкції № 12.
У відповідності зі ст. 13 Декрету № 13-92 до складу валових витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходу підприємця, належать витрати, що включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або такі, що підлягають амортизації згідно ст. 5 та ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України від 22.05.97 г. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 283). У додатку № 7 до Інструкції № 12 вказано, що оскільки фізичні особи не є юридичними особами та платниками податку на прибуток і, відповідно, не зобов’язані вести бухгалтерський облік, вони формують витрати згідно переліку ст. 5 „Валові витрати” та ст. 8 „Амортизація” даного Закону з деякими особливостями.
Основні правила включення витрат до складу витрат підприємців, що працюють по загальній системі оподаткування, при обліку витрат по первинних документах:
– при включенні витрат до складу витрат необхідно перевірити, чи вказані такі види витрат в ст. 5 «Валові витрати» Закону № 283;
– до складу витрат відносяться тільки фактично понесені витрати, підтверджені документально;
– з валового доходу можуть бути виключені тільки ті витрати, які пов’язані з отриманням доходу в звітному періоді (кварталі, році).
Слід також пам’ятати про те, що для того щоб зменшити розмір валового доходу на витрати, пов’язані з його отриманням, необхідно виконання кількох умов:
– витрати повинні бути сплачені;
– товар отриманий (роботи, послуги виконані);
– витрати повинні бути безпосередньо пов’язані з отриманням доходу.
Якщо підприємець, визначає розмір своїх витрат по нормах у відсотках до валового доходу, то йому необхідно керуватися додатком № 6 до Інструкції № 12. В цьому випадку він може не мати первинних документів, підтверджуючих витрати, якщо їх обов’язкова наявність не передбачена іншими законодавчими актами.
Слід врахувати, що якщо підприємець є платником ПДВ, то йому доведеться вести облік витрат по первинних документах.

Як ведеться облік доходів і витрат?

Громадяни, що отримують доходи від здійснення будь-якої підприємницької діяльності, пов’язаної з виробництвом, реалізацією товарів, наданням послуг, зобов’язані вести облік доходів та витрат в Книзі обліку доходів та витрат громадян – суб’єктів підприємницької діяльності за формою додатку № 10 до Інструкції № 12 (далі – Книга ф. № 10).
Порядок ведення Книги ф. № 10 при здійсненні діяльності в сфері торгівлі наведено в листі ДПА України від 05.11.97 р. № 17-0117/10-8886.** Згідно вимогам. Наведеним у листі, всі записи повинні виконуватися лише кульковою або чорнильною ручкою, бути чіткими, розбірливими, без підчищень та виправлень. У випадку, якщо Книга ф № 10 закінчилась, підприємцю необхідно реєструвати нову. Використана Книга ф. № 10 повинна здаватися в орган податкової служби, де вона зберігається протягом п’яти років (але на практиці всі книги зберігаються у підприємців). Якщо Книша ф № 10 загублена. Органи податкової служби реєструють нову , при цьому на титульному аркуші роблять запис про видачу дубліката. Дублікат реєструється лише при наявності документа органів внутрішніх справ, що підтверджує надходження заяви про загублення.
Дані з Книги ф. № 10 за квартал (рік) є підставою для заповнення підприємцем декларацій про доходи, що підлягають оподаткуванню. При цьому слід врахувати, що підприємцям, які зареєстровані в якості платників ПДВ, в Книгу ф. № 10 суми виручки та витрат заносяться без ПДВ.
Якщо ж підприємець не є платником ПДВ, витрати відображаються в Книзі ф. № 10 з урахуванням ПДВ, який сплачений у складі ціни придбаного товару. Валовий дохід також формується без ПДВ, тому вся сума виручки, що поступила в готівковому, безготівковій або натуральній формі підприємцю – неплатнику ПДВ, вважатиметься його валовим доходом.

Як розраховується чистий дохід підприємця?

Відповідно до ст.. 13 Декрету № 13-92 та п. 13 Інструкції № 12 оподатковуваним доходом підприємця вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом та документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов’язаними з отриманням доходу. Протягом року і доходи і витрати враховуються наростаючим підсумком. Якщо у звітних кварталах „не вистачило” доходу, за рахунок якого можна було б списати всю суму понесених витрат, вони враховуються при обчисленні чистого доходу за звітний рік. Таким чином при обчисленні чистого доходу всі витрати (в межах річної суми отриманих доходів), понесені у зв’язку з отриманням валового доходу за календарний рік, будуть враховані.

Як проводиться оподаткування чистого доходу підприємця?

Чистий дохід підприємця, що працює за загальною системою оподаткування, підлягає обкладенню податком з доходу за ставкою 13% незалежно від того, чи є підприємницька діяльність основним місцем роботи чи ні. Обчислення розміру податку з доходів, який повинен сплатити підприємець, виконується органом податкової служби за місцем реєстрації на основі даних декларації про доходи за рік, яка надається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного року (протягом року декларація про доходи надається підприємцями щоквартально і складається наростаючим підсумком).
Податок, обчислений органом податкової служби, сплачується в наступному порядку:
– протягом року підприємці щокварталу сплачують до бюджету по 25 % річної суми податку, обчисленої по доходах за попередній рік, а підприємці, які не вели діяльності в попередньому році, – 25 % суми, обчисленої їм органом податкової служби по оціночному доходу на поточний рік. Авансові платежі податку з доходу протягом року сплачуються в наступні терміни: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопаду;
– суми податку з доходу, сплачені протягом року у вигляді авансових платежів, враховуються при остаточному розрахунку суми податку на підставі документального підтвердження факту сплати податку.
У разі збільшення або зменшення протягом року доходу платника в межах 50 і більше відсотків проти очікуваного органом податкової служби повинен бути проведений перерахунок сум податку по термінах сплати, що не наступили.
Додатково нараховані по остаточних розрахунках суми податку підлягають сплаті не пізніше одного місяця з дня отримання повідомлення податкового органу, а надмірно сплачені суми податку підлягають поверненню платнику не пізніше ніж за один місяць після проведення остаточного розрахунку або за заявою платника зараховуються в рахунок майбутніх платежів.

Як нараховуються внески до Пенсійного фонду?

З чистого доходу підприємця, що працює за загальною системою оподаткування. Також утримуються внески до Пенсійного фонду України. Розмір внесків обчислюється підприємцем самостійно виходячи з суми чистого доходу за результатами минулого року та протягом року сплачується у вигляді авансових платежів в ті ж терміни, що і авансові платежі податку з доходу. Розрахунок авансових платежів внесків до Пенсійного фонду надається щорічно в термін до 1 травня. Кінцевий розрахунок здійснюється за результатами року і здійснюється відповідна доплата (32% від суми чистого доходу).
Сплачена сума внесків до Пенсійного фонду України включається до складу витрат того кварталу, в якому вона фактично сплачена.

Чи необхідно придбавати торгові патенти і реєструвати РРО?

Підприємцю, що сплачує податки за загальною системою оподаткування, слід пам’ятати, що при здійсненні торгівлі за готівковий рахунок та наданні побутових послуг населенню в порядку, визначеному Законом України від 23.03.96 р. № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», зі змінами та доповненнями, йому необхідно придбати торговий патент. За відсутність торгового патенту до підприємця можуть біти застосовані штрафні санкції, передбачені діючим законодавством.

Чи необхідно реєструватися як платник ПДВ?

Підприємці, що сплачують податки за загальною системою, підлягають обов’язковій реєстрації при досягненні обсягу оподатковуваних операцій в розмірі 300 тис. грн.