Мікрокредити в Україні (т.зв. “гроші до зарплати”) дозволяється оформляти онлайн. Зазвичай для цього клієнту потрібно зареєструватись на сайті мікрофінансової організації (МФО) та внести дані. Саме таким механізмом усе активніше користуються шахраї.

У результаті жертви аферистів виявляють, що змушені платити за кредитом, який не брали. Що робити у такому разі, розповіла юристка Ірина Бурченюк, повідомляє Мін’юст України.

Насамперед потрібно письмово звернутися до самої МФО, яка видала кредит. Від організації потрібно вимагати такі документи:

• копії кредитного договору з номером, датою укладання, реквізитами кредитора;
• папери, що підтверджують, хто саме укладав договір (є позичальником).

У зверненні також варто описати ситуацію. Зокрема, зазначити, що ви не укладали договору про кредит, не отримували коштів (за можливості додати виписки з рахунків або надати інші докази). Також необхідно висловити вимогу скасувати нарахування заборгованості.

Юристка радить записувати всі телефонні розмови з представниками МФО та колекторами. Особливо це стосується дзвінків із вимогою повернути гроші. У майбутньому їх можна використовувати як доказ незаконних дій організації.

Після звернення до МФО потрібно написати заяву до поліції. Це необхідно, щоб правоохоронці офіційно зафіксували правопорушення. Переконайтеся, що дані внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Крім того, можна додатково звернутися до Кіберполіції.

Ще одне звернення пишеться до Національного банку України (НБУ). Для цього складається скарга на оформлення онлайн-кредиту сторонньою особою із використанням підроблених документів. Після цього Нацбанк має перевірити МФО.

Якщо всі ці звернення не допомогли списати заборгованість, потрібно йти до суду з позовною заявою про визнання кредитного договору недійсним. Для розгляду справи потрібно буде зібрати всі документи та докази того, що ви не реєструвалися на сайті МФО, не укладали кредитний договір і взагалі дізналися про нього заднім числом.

Також юристка радить подати до суду два клопотання:

• про отримання низки відомостей від мобільного оператора, номер якого використовуватиметься при отриманні кредиту (такий номер вказаний у договорі). На запит суду оператор повинен буде надати дані про те, де перебуває телефон із зазначеною SIM-карткою, а також роздруківку SMS за цим номером;
• для отримання банківської інформації. На вимогу суду банк має надати дані про картку (рахунок), на яку було перераховано гроші.

За словами Бурченюк, в Україні вже є приклади успішного заперечення таких незаконних кредитів через суд. Наприклад, це рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 17 січня 2020 року у справі №588/1942/19.

Також після того, як суд доведе факт шахрайства, необхідно звернутися до Бюро кредитних історій. Воно має вилучити із кредитної історії жертви запис про те, що була така заборгованість.

Під час розглядів у справі про шахрайський кредит у жертви можуть “вибивати” борг. Бурченюк нагадує, що колектори не мають права:

• заходити у квартиру чи будинок, забирати будь-які речі;
• погрожувати та змушувати погасити заборгованість.

Раніше повідомлялося про шість схем, як шахраї можуть виманювати гроші онлайн