Кременчук пережив 36 ракетних ударів: Малецький розповів про воєнні злочини росіян
7:50, 4 Липня 2022
Про наслідки російської агресії міський голова Кременчука Віталій Малецький розповів російському виданню «Медуза».
«З початку війни Кременчук пережив 36 ударів ракетами типу “Калібр”, які потрапили у різні частини промислового району. 25 квітня загинув працівник ТЕЦ, який перебував на чергуванні й не міг піти з посту. Є поранені – працівники, які були поряд з ним».
До удару по ТЦ «Амстор» росіяни повністю зруйнували Кременчуцький нафтопереробний завод, що забезпечував пальним половину України. Втративши це підприємство, зникли тисячі робочих місць для кременчужан. Віталій Малецький каже, що також зруйнована теплоелектроцентраль, що подавала тепло і гарячу воду 180 тисячам жителів міста й давала роботу майже тисячі людей. За його словами, війна торкнулася кожного жителя Кременчука.
Удар по «Амстору» у Кременчуці сприймають як метод залякування. Мовляв, «ви не можете ходити спокійно своїми вулицями, у свої магазини, навіть коли знаходитеся за 200 км від лінії фронту».
«Частину фрагментів тіл знайшли, а частину не могли впізнати, бо вони сильно обгоріли. Ракета прилетіла у задню частину ТРЦ. Поряд знаходиться паркан “Кредмашу”. На ньому фрагменти одягу працівників Comfy. А ще пляма на огорожі – це останки загиблого. Його віднесло туди вибуховою хвилею».
Більшість загиблих в «Амсторі» – люди, які стояли на вулиці. Вони виходили із задніх дверей через касову зону, але удар був настільки сильним, що вигнув конструкції будівлі.
Міська рада вимагає розглянути справу про цей воєнний злочин у Гаазі:
«Це дійсно злочин про людства, тому що мова йде про удар по громадському місцю. … Час удару обрали максимально точно – година пік. З трьох до шести у цьому районі було завжди багато людей».
Малецький каже, що після теракту жителі Кременчука стали сильнішими. Дехто виїхав до інших міст області, але загалом люди об’єдналися ще більше. Містяни приходили розбирати завали й створили меморіал, куди приносять квіти й речі з ТРЦ. Під час трагедії привозили їжу та воду для рятувальників, допомагали переносити пожежні рукави.
Після початку війни проти України Віталій Малецький змінив ставлення до росії:
«До 2014 року я думав, що поїду колись подивитися на Санкт-Петербург. Зараз я переконаний, що ніколи не поїду до росії – ніколи і за жодних обставин. Мені б хотілося, щоб у росії перемогли адекватні сили. Там є нормальні люди, які тверезо оцінюють те, що відбувається, й розуміють, що кожен ракетний удар по Україні – це удар по майбутньому росії. По майбутньому росіян, по дітях та онуках тих, хто сьогодні сидить за штурвалами літаків й направляє на нас ці ракети».
Малецький каже, що хотів би, аби росіяни усвідомили колективний гріх, який взяла на себе й почала його спокутувати, бо сьогодні ця країна летить у прірву разом з вогнем своїх ракет і літаків.
За публікацією видання ЗМІСТ
