13 січня – Щедрий вечір та свято Меланки: традиції, страви, ворожіння, прикмети

519
image

Напередодні Старого Нового року в Україні відзначають Щедрий вечір. Вітальників, що ходили з поздоровленнями, називають щедрувальниками, а віншувальні пісні — щедрівками.

Цим самим завершувався період “Святих вечорів”, який тривав від 6 до 12 січня, коли не годилося виконувати будь-яку господарську роботу. Впродовж цього тижня українці влаштовували святкові застілля, ходили один до одного в гості й обов’язково співали колядки.

Традиції

У день 13 січня починалася підготовка до нового циклу різдвяно-новорічних свят. Господар ретельно прибирав все обійстя, добре годував домашню живність, а господиня готувала все необхідне для Щедрої вечері: святкові страви і чистий одяг для родини. Вважається, що цього вечора з неба сходить Щедрий бог, оглядає все господарство і входить до хати. Там його зустрічають духи предків та дух-Ладо, які вже з Святого вечора перебувають в оселі (в Рай-Дідухові, сіні та соломі). Побачити Щедрого бога може ще й домашня живність, яка в цю пору має здатність розповідати Богові про те, як господар її утримує та годує.

13 січня також називали Меланки або Маланки (за християнським календарем Меланії — знатної римлянки V ст., яка будувала церкви, згодом стала черницею й силою молитов творила чудеса).

Етнологи твердять, що Маланка — найдавніше українське свято, яке має глибокі прадавні коріння і сягає ще кам’яного віку (неоліту). Бо на західноукраїнських землях Маланка супроводжувалась цікавим театралізованим дійством. Ватаги молоді ділилися на військових персонажів (“старжу”) та звіроподібних (“диганію”). Відповідні маски виготовлялися вдома і передавалися у спадок. Очолювали містерію Маланки лідери – “калфи”, а кульмінацією була боротьба “ведмедів” – найсильніших хлопців кожного кутка села.

“Маланкою” був, як правило, переодягнений дівчиною хлопець. Зазначені персонажі, а серед них були ще й “зірка”, “коза”, “дід”, “циган”, музики, міхоноша (нежонаті парубки) творили т.зв. “живий вертеп” і обходили з щедрівками кожну оселю, вітаючи усіх з наступаючим святом та бажаючи господарям всіляких гараздів: “Щедрий вечір, Добрий вечір, добрим людям на здоров’я!”

Переодягнений у Маланку хлопець повинен був пританцьовувати, таким способом посилаючи господарям щастя та здоров’я.
Щедрівки, на відміну від колядок, були переважно світськими піснеспівами. Загалом, обрядодії Щедрого вечора присвячувалися сонцю, а Коляда, яка тривала 12 днів (7―19.01) була цілісною обрядовою системою й іменувалася Святом народження сонця.

До наших днів збереглися звичаї, які містять рештки магічних вірувань давніх слов’ян. Вважають: як почнеш рік, так він і минатиме. Тому до зустрічі Нового року завжди прагнули припасти якомога більше продуктів, щоб святковий стіл був особливо щедрий.

Страви на Старий Новий рік
Страви на столі повинні бути ситними, щоб привернути добробут в сім’ю. На Щедру вечерю 13 січня готували, зазвичай, 12 страв: хліб, узвар, смажене м’ясо, ковбаси, млинці з салом, пироги, голубці, рибу, вареники з сиром та іншим начинням. Крім того, випікають спеціальні обрядові хліби — «Маланка» та «Василь» та варять другу щедру кутю, заправлену смальцем. На стіл ставили книші й калачі та запалювали одну або три свічки.

Обов’язковим було приготування млинців, під час якого господині примовляли: “Щоб усе так росло в Новому році, як млинці на дріжджах та, щоб сонце добре гріло ниви, як вогонь пече млинці”.

Із настанням сутінок уся родина має одягнути чисте вбрання, застелити скатерки й рушники, обкурити хату травою або ладаном і, прочитавши молитву, розпочати Щедру кутю.

Щедра кутя: як готувати традиційну страву
Однак головним частуванням залишається щедра кутя. Вважається, що чим більше складових у куті, тим краще наступного року житимуть господарі.

Щедру кутю роблять із зерна, меду і маку. Кожен із цих інгредієнтів має символічне значення. Так, зерно – це воскресле життя, мед – солодке життя і символ здоров’я, а мак – символ достатку в родині.

Рецепт щедрої куті на Старий Новий рік:
ПШЕНИЦЯ
1. Промити зерно чистою холодною водою, залити на ніч.
2. Наступного дня зцідити воду та додати чистої (удвічі більше, ніж зерна).
3. Довести до кипіння на середньому вогні.
4. Зменшити вогонь і готувати, доки цілком не википить вода.
5. Закипілу кашу розмішати тільки один раз.
6. Додати дрібку солі після закипання.
МАК
1. Мак, як і зерно, слід залити на ніч холодною водою.
2. Зранку злити воду крізь марлю, ретельно відтиснувши рідину.
3. Подрібнити мак на кухонному комбайні або стародавнім методом – у макітрі.
4. Перетертий мак швидко псується, тому зберігати його треба в морозилці.
МЕД
Підійде будь-який сорт меду, можна навіть змішувати різні види цього унікального природнього продукту. Збагатити кутю можна улюбленими смаколиками: горіхами, мигдалем, родзинками, інжиром, цукатами тощо.

Дівчачі ворожіння

Хоч дівчата й самі з «Меланкою» ходять, і парубочу «Меланку» частують вечерею, проте знаходять час поворожити.
Ворожать переважно так само, як на «Андрія». Бігають попід вікна слухати, питаються прохожих чоловіків: «Дядьку, як вас звати?», кидають через хату чоботи – куди впаде чобіт носком, туди й заміж вийде… Перелічують кілки в плоті: «удівець, молодець…».

Дівчата зав’язують собі очі хусткою і навпомацки лічать кілля в плоті до дев’яти. Дев’ятий перев’язують хустинкою і ранком дивляться: рівний, гарний – наречений такий буде, а як кривий, горбатий, то й «доля» крива!

А ще годують кота чи пса варениками, щоб довідатись: «Котра ж перша заміж піде?»

Крім іншого, кладуть під подушку гребінця і, лягаючи спати, промовляють: «Суджений-ряджений, розчеши мені голову!».

Хто присниться, з тим і випаде одружитись. Або ж перед сном кладуть в тарілку з водою кілька цурпалків з віника, приказуючи: «Суджений-ряджений, перевези через місток». Якщо вранці цурпалка пристала до вінця, то дівчина побереться з тим, хто їй наснився.

Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите ее и нажмите Shift + Enter или нажмите здесь что бы сообщить нам.

Дізнавайся новини Кременчука першим!
Підписуйся на наш Телеграм-канал та сторінку у Facebook

 

You may also like

Сьогодні – пророка Іллі: треба повеселитися і більше не ходити на річку

Сьогодні відзначається церковне свято  – день святого пророка