19 серпня – Свято Преображення, Другий Спас. Головні традиції та прикмети свята

428
image_53

До найбільших серед дванадцяти річних свят християнського календарного циклу належить і Преображення Господнє, або Спас (Великий Спас), що припадає на 19 серпня.

Він вважається третім святом після Різдва та Великодня. Перший Спас збігається з Маковеєм, тобто 14 серпня, а третій збігається з післясвятом Успіння (29 серпня). У народі свято Спаса мав світське значення, пов’язане із святом врожаю. Це дає підставу вважати, що його первісне коріння сягає дохристиянських вірувань. Адже майже в усіх давніх народів існували урочисті свята врожаю.

Красномовним свідченням того, що Спас символізував свято врожаю, яке згодом використало в своїй обрядовості християнство, є звичай освячувати в церкві дари природи: яблука, сливи, груші, обжинкові вінки, бджолині стільники тощо. Іноді на Спаса несли до церкви також мак, моркву, цибулю, коноплю-материнку, лікарське зілля, зокрема васильки та чорнобривці. На Спаса годилося випікати першу хлібину з нового урожаю, ставити на покуті першого снопа та в’язати дідову бороду з останньої частини нескошеого поля. З особливим нетерпінням чекали Спаса пасічники. Кожен бджоляр за два-три дні до свята «підрізав бджоли» — робив ревізію, щоб визначити, скільки меду взяти собі і скільки залишити бджолам на перезимівок, вилучав пусті вощини, об’єднував мало чисельні сім’ї.

Зібравши у вузлик овочі, фрукти, мед, збіжжя, трави і трійцю (якщо такої не було, то звичайну свічку) господарі вранці йшли до церкви. Після відправи починалася посвята принесених продуктів.

Обрядова їжа

Спасівський обід складався переважно з борошняних та овочевих страв і холодної риби. Спочатку їли яблука та мед, запиваючи виноградним або яблуневим вином, «щоб садовина родила», а потім переходили до інших страв.

День поминання мертвих

Спаса — це день поминання мертвих родичів; за народньою мітологією, це третій виступ мерців на світ у весняно-літньому сезоні: мерці з’являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса9. З цими днями пов’язані батьківські вечері, їх ще в Галичині називають «діди». В окремих селах Перемишлянщини Львівської області поминають померлих і на Спаса. У ці дні заборонялося виконувати будь-які хатні роботи: прибирати в хаті, прати, білити. Для померлих родичів готували вечерю, запрошували їх до хати, і згадували їх. Залишали весь посуд з їжею на столі. Також існує звичай: батькам, у яких померли діти, забороняється їсти яблука до Спаса, щоб дитина не була обділена ними на тому світі10. Ця заборона стосувалася переважно жінок, у яких померли діти, і дівчат, що залишилися без матерів.

Прикмети і приказки до Яблучного Спасу

  • Прийшов Спас — бери рукавиці про запас.
  • Спас — усьому час.
  • Перший Спас час припас, Петро і Павел — два добавив, Ілля-пророк — три поволок.
  • Як прийде Спас, то комарам урветься бас, а як прийде Пречиста (28 серпня) — забере їх нечиста.
  • Спасівка — ластівка, а Петрівка — голодівка.
  • До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки на себе.
  • Кусючий, як муха у Спасівку.
  • Святий Спас приготував усього про запас: і дощ, і вітер, і холод, і тепло.

 

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите ее и нажмите Shift + Enter или нажмите здесь что бы сообщить нам.

Дізнавайся новини Кременчука першим!
Підписуйся на наш Телеграм-канал та сторінку у Facebook

 

You may also like

25 вересня слід остерігатися змій

25 вересня в народному календарі вшановують пам’ять християнського