Служити і захищати: чому жінки обирають військову службу

645
нет комментариев
78866692_3068619186485765_2198917393198088192_n

Зі святом, наші захисники і захисниці!

Ні для кого не секрет, що українки захищають свою Батьківщину нарівні з чоловіками. На своїх тендітних плечах вони винесли неймовірне навантаження.  До Дня Збройних Сил журналісти поспілкувалися з жінками, які обрали у своєму житті військову кар’єру.

Касян Ганна, 22 роки, помічник начальника відділення персоналу, молодший лейтенант у військовій частині А1546: «Батьки  мною пишаються!»

72474092_485266452102672_1689914144569950208_n

Ганна родом з Прилук, що у Чернігівській області. У Кременчук дівчина потрапила, коли вступила на документознавця у Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського. На третьому курсі поступила на військову кафедру. Саме тоді у неї з’явились думки про військову службу. Цікаво, що у її родині багато військових – і батько, і мати працювали у військовій частині.

Батько зараз мною дуже пишається. Він всім розказує, що його донька – офіцер і показує мої фото у формі, – розповідає Ганна.

Військовий режим дає про себе знати. Тому найомріяніший відпочинок дівчини – звичайний сон. Також Ганна займається спортом, відпочиває з друзями і вишиває.

Кадровик – професія не з легких

На фронті дівчина не була. Її робота полягає в оформленні документів на продовження контрактів службовців, на переміщенні їх по посадах. Дівчина зізнається, що така робота не з легких.

  • Я приходжу на 8:00 в частину і повертаюся додому ближче до 18:00, інколи затримуюсь на роботі. Робота в кадрах не сильно помітна, але потрібна. Роботи дуже багато. Від того, наскільки вчасно я відправлю документи, залежить доля багатьох людей. Але роздумів про іншу роботу у мене поки немає, – зізнається Ганна.

«Мій чоловік має бути військовим»

Чоловіка біля себе Ганна бачить лише військового.  Зізнається, що військові мають твердіший характер і тримають своє слово.

Військові мають повагу до жінок, біля них почуваєшся жінкою. Офіцер завжди допоможе жінці. Однак це не звільняє нас від виконання наших обов’язків, – розповідає дівчина.

Шершун Олена, 21 рік, лейтенант, помічник начальника служби тилу (служба пально-мастильних матеріалів).

78321650_3082156871817529_6696512162367537152_n

Дівчина родом з Костопіля Рівненської області. Вона закінчила військову академію в Одесі. До Кременчука Олена потрапила по розподілу і перебуває тут чотири місяці. Олена з дитинства хотіла бути військовою, дуже мріяла носити форму.

Найбільше у службі мені подобається, що тут дисципліна. Що всі виконують свою роботу і знають свої функціональні обов’язки, – розповідає Олена.

Завдання Олени – це забезпечення військових пальним і звіти про заправку автомобілів. Також вона контролює якість пального, щоб воно відповідало потребам Збройних Сил. Також Олена знає, як діяти у критичних ситуаціях – коли пальне протекло, коли щось не працює.

Олена незаміжня, її серце вільне. Свого чоловіка вона бачить дисциплінованим, він повинен впевнено іти до своєї мети і відповідати за свої слова. Зізнається, що головне, аби він був хорошою людиною.

У вільний час дівчина любить займатися спортом, також їй подобається легка атлетика і гра на музичних інструментах. Дівчина грає на саксофоні та сопілці.

Олена не боїться можливої роботи на фронті і вважає, що це було б для неї гордістю.

Це мій обов’язок – захищати свою країну. Я в першу чергу військовослужбовець, а потім уже – дівчина. Я думаю, я б змогла б бути командиром взводу, щоб допомагати своїм військовим підрозділам, – зізнається Олена.

За матеріалами AVтографа та “Кременчуцьких новин”

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите ее и нажмите Shift + Enter или нажмите здесь что бы сообщить нам.

Leave a Reply

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You may also like

У Кременчуці мокрий сніг та ожеледь: на дорогах працює комунальна техніка

Сильний дощ у Кременчуці пізнім вечором змінився на