Видання ДзеркалоТижня запустило відео-проект “Календар” про людей, які живуть і працюють для інших. Одним з перших у проекті стало інтерв’ю з кременчужанкою Ярославою ГОЛОВАШ.  

Ярослава Головаш — мама військовополоненого старшого матроса катера “Бердянськ” (розстріляного 23 листопада минулого року російськими прикордонниками), Богдана Головаша. В своєму інтерв’ю жінка розповідає історію свого сина, а також ділиться тим, як її родина переживає це життєве випробування.

“В суді хлопців прийшли підтримати російські волонтери, — розповідає Ярослава Головаш. — Вони були у вишиванках і навіть вигукували “Слава Україні!”. А ми їм мовчки аплодували. І вже ввечері один з охоронців запитав: “Що це означає, що ви кричите й аплодуєте? У нас такого немає. Ми вас ніколи не зрозуміємо”.

В одному з листів, тих нечисленних, які мати одержала від Богдана, він написав, “що одержав багато листів підтримки з різних країн”. І його здивувало, що “в Росії багато людей, які їх підтримують”. Тому ворожості до російського народу у Ярослави Головаш немає.

“Ми познайомилися з чудовими людьми, корінними росіянами, москвичами, — говорить жінка. — Після першої нашої поїздки ми тепер постійно спілкуємося. Вони пишуть нашим хлопцям листи і передають ласощі. Щоб якось підняти настрій. Вікторія Ієвлева, Віра Федорова, Людмила Мельник… Жінки прийшли в суд і принесли гроші, зібрані для хлопців. Під час останньої поїздки ми познайомилися ще з Костею Котовим. Минулого разу він стояв в одиночних пікетах. А цього разу ми заїхали в Лефортовське СІЗО, коли він передавав хлопцям передачі. Потім усі два дні Костя був з нами. Я в нього запитала: “Ви працюєте десь?” — “Так, працюю. Але я взяв відпустку за свій рахунок. Комусь же потрібно це робити”, — відповіла мені ця справжня людина. Тому хлопців наших там прості люди не залишають. За що їм моя велика подяка. Та й не тільки моя”.

Попереду ще довга дорога. І нею треба якось іти. Суд 17 квітня знову на два місяці подовжив хлопцям строк тримання під вартою”, — завершила мати військовополоненого моряка Богдана Головаша.